13 червня у Вінниці відбувся семінар для активісток ГО «Добродія», на якому розглядали ефективну взаємодію в команді та принципи командної роботи, роль лідера, планування та інші питання.
Спікерами були голова Ліги мусульманок України Ніяра Мамутова (Запоріжжя), заступниця голови ЛМУ Ольга Фриндак (Київ) та очільниця ГО «Сафія» Танзіля Іса (Запоріжжя).
Семінар у Вінниці — один із багатьох робочих заходів у рамках програми Ліги мусульманок України щодо поліпшення якости командної роботи жіночих мусульманських організацій. Не так давно подібні семінари відбулися в Сумах, Дніпрі, Запоріжжі та Харкові.
— У Вінниці ми присвятили семінар теорії та практиці командної роботи, її плануванню, розподілу ролей та обов’язків у команді. Говорили про те, чому й для чого жінки присвячують свій час громадській роботі, а також про вплив діяльности мусульманок на громадську думку про іслам і його послідовників, — розповіла Ніяра Мамутова. — Психолог Танзіля Іса провела цікавий тренінг, що моделював роботу в команді: групам сестер по четверо дали завдання намалювати певний малюнок, але тримаючи разом один-єдиний фломастер. І потім їх спитали: що вони відчували, коли малювали? Хто був лідером, хто керував процесом, хто «володів» фломастером, а хто просто тримався за нього, дозволяючи комусь іншому вирішувати, куди його спрямувати? Дівчата охоче ділилися: хтось казав, що спершу контролював ситуацію, а потім якось само собою вийшло, що підкорився волі іншої малювальниці; у когось було навпаки — у процесі роботи ролі могли мінятися. Загалом це завдання дуже сподобалося учасницям тим, що допомогло виявити їхні потенції, продемонструвало, як важливо порівнювати свої прагнення та можливості.
Тренінгом була підкріплена й лекція заступника голови ЛМУ Ольги Фриндак:
— Сестри поділилися на команди, складали плани роботи, намагалися знайти відповідь на питання, хто ми, чого хочемо, чого прагнемо, які в нас цілі, і які можуть бути способи їх досягнення, як досягти мети. Говорили про те, які і в чому є потреби в жіночих організаціях, обговорювали причини, які спонукають жінок до громадської роботи, розбиралися — чому сестри приходять в жіночі організації, чи допомагає це задовольнити їхні релігійні потреби, як мусульманок. Говорили про те, що ісламський культурний центр і жіноча організація на його базі сприяють згуртуванню мусульманок, допомагають усвідомити, що їхня громадська діяльність нерозривно пов’язана зі служінням Богу.
Ніяра Мамутова у своїй лекції говорила про те, як важливо у спілкуванні з немусульманами вміти адекватно оцінювати освітній та культурний рівень співрозмовника, щоб правильно донести до нього інформацію про іслам і мусульман:
— Коли ми виходимо в суспільство, ми маємо говорити з людьми, вважаючи на їхній рівень. Наприклад, якщо йдемо на якусь наукову конференцію чи круглий стіл, то повинні розуміти, що наша представниця повинна мати відповідну освіту, рівень. Те саме, коли приїжджаємо до людей не таких освічених: маємо уникати мови, надмірно насиченої складними науковими та філософськими термінами тощо. Щоб донести правду про нас і наші цілі, ми повинні постійно працювати над собою. Повинні мудро підходити до кожної ситуації, щоб розвіювати негативні стереотипи та упередження щодо ісламу та мусульман в суспільстві, щоб думка про нас змінювалося на краще. Потрібно виходити з того, що в немусульманському оточенні кожен мусульманин і кожна мусульманка є амбасадор нашої релігії. Хочемо цього чи ні, але для інших кожна з нас несе образ ісламу.
За словами Ольги Фриндак, її вразила активність вінницьких сестер:
— Попри карантинні обмеження, а Вінниця довгий час була в «червоній зоні», у жінок не згас запал і бажання працювати у громадській сфері та вдосконалюватися, навчатися, щоб бути ефективнішими у своїй діяльності. Було дуже приємно, що, не вважаючи на дощову погоду, сестри зібралися та лишилися працювати з нами на тренінгу. Я дуже задоволена їхньою роботою, їхньою активністю та сама «зарядилася» від них! Ми встигли опрацювати основне з того, що я планувала розповісти, обговорити. Провели і тренінг з командної роботи — відбулось все дуже злагоджено і добре, і мені сподобалося, що сестри розуміють роботу, усвідомлюють, як і що робити, щоб досягати поставлених цілей, і прагнуть озброїтися ще більшою кількістю знань — вони під час семінару були активні, ставили запитання. І хоч через карантинні обмеження ми не проводили таких семінарів у Вінниці від початку пандемії, сестри не втратили давніше здобутих знань і бажання не тільки вчитися, а й керуватися знаннями у своїй діяльності — це дуже тішить.