Зустріч-знайомство лідерів спільнот біженців і переселенців
У Львові відбулася зустріч лідерів спільнот, що представляють внутрішніх переселенців і біженців та працюють з ними. Захід організувала ГО «Право на захист».
Два дні представники 10 спільнот ділилися досвідом роботи та обговорювали зміни в їхній діяльності, спричинені повномасштабним вторгненням РФ.
Українських мусульман представили активістка одеського Ісламського культурного центру «Аль-Масар» Танзіля Іса та голова Ліги мусульманок України Айша Іса.
Пані Танзіля розповіла про мету створення ІКЦ «Аль-Масар», що існує з 1994 року, та його роботу:
— Якщо казати про історію нашого центру, то можна підкреслити, що «Аль-Масар» був першим ІКЦ в Україні. Метою створення центру була допомога мусульманському населенню. Звісно, це ще й допомога інтеграції іноземних студентів в українське суспільство.
Говорила Танзіля Іса і про нові виклики, що постали внаслідок повномасштабної російської агресії. Насамперед це оперативна допомога переселенцям з зони воєнних дій та прифронтових територій:
— Ми з сім’єю вже двічі переселенці, тому на момент повномасштабного вторгнення мали певний досвід у тому, чого потребують люди, які залишають свої домівки. Звісно, це прихисток, де переселенці перший час мали б змогу перебувати. Тож наш центр став шелтером, і, дякувати Богу, ми мали можливість підтримувати людей.
Айша Іса, своєю чергою, ознайомила присутніх з досвідом роботи Ліги мусульманок України в цій царині:
— Ліга — це об’єднання організацій, що працюють за принципом, висловленим пророком Мухаммадом (мир йому і благословення): «Найкращий з вас — найкорисніший для людей».
За її словами, основний напрямок діяльности ЛМУ — підтримка та допомога сестрам, що потребують цього:
— Підтримка мусульманок та ознайомлення українського суспільства з ісламською етикою та культурою мусульманських народів — це, звісно, первісна мета створення наших організацій, але згодом додалися ще напрямки діяльности: сприяння розвитку наукових, культурних і духовних зв’язків із громадськими організаціями; зміцнення дружби та міжнаціональних відносин. Треба також не забувати, що весь час нашої роботи ми допомагаємо нужденним, але саме з 24 лютого [2022 року] наші сестри оперативно встали на допомогу людям у різних містах: ми приймали, годували та психологічно підтримували багато сімей.
В Україні, як і в понад 150 країнах світу, на початку лютого відбуваються акції та численні заходи до Всесвітнього дня хіджабу. Ліга Мусульманок України організувала цього року такі заходи в 9 українських містах.
Ініціатором святкування Дня хіджабу була Назма Хан(Nazma Khan), мусульманка бангладеського походження, що разом з батьками переїхала свого часу до Америки. Не відмовившись від релігійного обов’язку (носіння хіджабу. — Ред.), дівчина зіткнулася з постійними проблемами та насмішками. У школі через хустку її називали «Бетменом» та «Ніндзя». Після подій 11 вересня 2001 року Назма зазнавала ще більшої, часом жорстокої дискримінації. Саме через це вона вирішила розповісти суспільству про хіджаб, а згодом запропонувала відзначати День хіджабу, щоб спростувати всі негативні стереотипи, пов’язані з хіджабом і мусульманським вбранням. Так у 2013 році з’явився Всесвітній день хіджабу.В Україні вже близько 10 років активні мусульманки проводять різноманітні заходи до цього дня в багатьох містах.
У Києві громадська організація «Мар’ям» у стінах ісламського культурного центру підготувала цікаву програму для гостей: гостям свята розповіли історію цього дня, говорили про важливість правильного донесення інформації про хіджаб.
Голова «Мар’ям» Амаль Ткаченко розповіла:
— Ми довго готувалися до цього заходу. Нашою основною метою було донести до гостей, що хіджаб — це не примус, а власний вибір. Вибір дотримання заповідей Всевишнього.
Друга частина заходу була переважно розважальна: дівчата підготували показ мусульманського вбрання, а також провели майстер-клас завязування мусульманської хустки. На завершення гостей чекали солодощі та можливість приміряти вишукані сукні.
У Львові активістки жіночої організації «Ірада» організували зустріч в Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада.
Присутні обговорювали, чи обмежує хіджаб мусульманку, а також подивились відеозвернення львів’янок, що розповіли, як вони прийшли до ісламу та як вирішили надіти хіджаб. Гості заходу приміряли образ мусульманки. Організатори запропонували охочим розпис рук хною та частували всіх східними солодощами і смачним тортом.
Мусульманки Вінниччини з організації «Добродія» підготували виступ на тему «З якими труднощами м
оже зіткнутися мусульманська жінка». Зустріч зібрала близько 30 гостей. Для них провели вікторину, де кожний отримав свій подарунок. Також присутнім показали багато способів зав’язування хустки, і кожна гостя могла її приміряти. Після офіційної частини на всіх чекав солодкий стіл, де продовжили дискусію про хіджаб.
У Запоріжжі громадська організація «Сафія» провела зустріч у стінахЗапорізької універсальної наукової бібліотеки — це перша акція до Дня хіджабу від початку повномасштабного вторгнення РФ.
— Більшість наших активісток поїхали [з міста], тож це було завдання «з зірочкою», але по закінченню заходу всі залишилися задоволені, — розповідає Дінара Абдо.
Мусульманки порушили тему видів хіджабу та його особливостей. Зустріч відбулася в дуже теплій атмосфері. Дівчата частували гостей східними солодощами та показали їм деякі варіанти носіння хустки.
Мусульманки Одещини розпочали свій захід аятами Священного Корану:
«О Пророче! Скажи своїм дружинам, донькам і віруючим жінкам, щоб вони одягалися у свої покривала. Так їх легше впізнаватимуть і не образять. Аллах — Прощающий, Милостивий!» (33:59) (тобто легше відрізнятимуть від рабинь і блудниць, за тлумаченням Ібн Касира. — Ред.).
Ті, хто прийшов, дізналися про історію цього дня та значення хіджабу для мусульман, а про роль та історію української хустки розповіла Ярослава Резникова, заступниця директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одещини. Членкиня ГО «Кримські татари Одещини» Еміне Уркуметова виступила перед гостями з піснею «Güzel Qırım» у національному кримськотатарському вбранні.
Під час спілкування обговорювали, зокрема, стереотипи та права жінок. Гості мали змогу взяти участь у конкурсі та майстер-класі, а завершився день показом мусульманского вбрання та солодким столом.
— Дуже багато людей до нас завітали, понад 100 гостей. У якийсь момент ми думали, що всім не вистачить місця, але ми дуже щасливі та раді зустрічати таку кількість людей у нас, — розповідає голова жіночого відділу Танзіля Іса.
Після офіційної частини всіх запросили до солодощів та на фотовиставку «Життя мусульманки».
Захід відбувся в Community House за підтримки ГО «Десяте Квітня».
У Чернівцях громадська організація «Нур” провела День хіджабу в Ісламському культурному центрі «Буковина». Активістки прийняли 25 людей, були й чоловіки. Більшість дізналися про захід з оголошень у соцмережах. Відвідувачам розповіли про спільні риси між хіджабом та українським національним вбранням.
Голова організації «Нур» Ніяра Мамутова розповідає:
— Деякі вперше бачили і здивувалися, що в українок був одяг, настільки схожий на одяг мусульманок…Одна з гостей сказала: «Я сьогодні дізналася багато нового, а від цього відео вбрання українки аж мурашки по шкірі.
Пані Ніяра також розповіла про особливості проведеного для охочих майстер-класу:
— Майстер-клас зробили паралельно з зав’язуванням палантина мусульманки й украінської хустки. Мусульманки хотіли приміряти український варіант хустки. Наприклад, дівчата з Палестини та Криму залюбки пов’язали хустку. А гості приміряли мусульманський варіант.
Наприкінці заходу організатори частували гостей пахлавою та іншими солодощами з чаєм.
У Дніпрі відбувся захід, організований місцевим ІКЦ за сприяння Управління культури, туризму, національностей і релігій ОДА та Дніпровської обласної бібліотеки для молоді імені М. Свєтлова. Присутні ознайомили з релігійними приписами, що мотивують мусульманок носити хіджаб. Мусульманки міста розповіли та показали різні типи хіджабів, підкресливши подібність до деяких видів українського національного жіночого вбрання.
У Кам’янському активістки мусульманської громади організували аж дві зустрічі. Першу провела Олена Вакка. Це була зустріч із колективом місцевого театру, під час якої говорили про цінність і значення хіджабу. Друга зустріч відбулася у притулку для бездомних людей.
— Цього разу не лише з продуктовою допомогою, а з бесідою з адміністрацією притулку. Поговорили про жінку в ісламі та про хіджаб загалом, — каже пані Олена.
Наприкінці кожного заходу був солодкий стіл та подарунки для присутніх.
У сумському ІКЦ дружню зустріч до Всесвітнього дня хіджабу організувала ГО «Амалія». Учасники заходу обговорювали схожість загальну схожість хіджабу та хустки та їх значення в інших релігіях. Більшість гостей становили немусульманки, що бажали дізнатися, що є хіджаб, і чому навколо нього в нашому суспільстві так багато стереотипів.
Голова «Амалії» Анжеліка Хуснутдінова зазначила:
— До нас завітала дівчина-військова, яка навіть брала відпускову, щоб почути про хіджаб. Обговорення продовжили зі смаколиками.
Проведення Дня хіджабу набуває глобального розмаху. І хоч цю дату запровадили тільки 2013 року, заходи до нього відбуваються вже в понад 150 країнах світу.
