У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабу

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабу

Заходи в рамках відзначення Всесвітнього дня хіджабу не обмежуються 1 лютого. Цього року ініціатива World Hijab Day Organization запроваджує 30-денний Ramadan Hijab Challenge — заходи, об’єднані темою «Міжнародний місяць мусульманської історії», а також серію акцій з метою донести до суспільства проблеми, що з ними стикаються мусульманки в немусульманському оточенні. 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуЯк підкреслюють організатори, хустку, важливий атрибут жіночого одягу в мусульманському світі, дедалі частіше можна побачити на вулицях європейських країн. Але поява в суспільстві жінки в хіджабі викликає неоднозначну реакцію. На жаль, іноді можна спостерігати прояви хіджабофобії та ісламофобії. Таке упереджене ставлення спричинене незнанням самої суті віровчення та, зокрема, ролі і статусу жінки в ісламі, значення хустки в житті мусульманок, тож потрібна роз’яснювальна, культурно-просвітня робота. Її ведуть, і вона системна, але є одна дата, коли на знак солідарности з мусульманками, що обстоюють своє право на хіджаб, жінки-немусульманки на один день надівають хустку — 1 лютого. 

 

Цю дату запровадила американка Назма Хан, що не за чутками знає, якому тиску піддаються покриті мусульманки в немусульманському суспільстві. Переїхавши з Бангладеш до США ще маленькою дівчинкою, Назма зазнала знущань і цькування через хіджаб — спершу у школі, а потім і в дорослому житті. Тож вона й запропонувала жінкам у всьому світі відчути, як це бути покритою мусульманкою. Назма Хан створила всесвітню громадську організацію «World Hijab Day Organization», що поширює ідеї толерантности та взаємної поваги.

 

Від перших років ініціативи World Hijab Day її підтримали в Україні. Створена мусульманками Києва ГО «Мар’ям» та інші жіночі організації Ліги мусульманок України в багатьох містах активізують до цієї дати просвітню работу, зокрема проводять зустрічі в ісламських культурних центрах та на інших локаціях, навіть просто неба, доносячи до співвітчизників ідеї ​​терпимости та взаємної поваги між представниками різних культур та релігій — власне, це і є головне завдання Всесвітнього дня хіджаба. 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуЦього разу ГО «Мар’ям» провела два заходи, і якщо перший, просто неба, був розрахований на перехожих і через це не передбачав розлогих лекцій — обмежились індивідуальними бесідами, мірянням хіджабу, подарунками та частуванням, — то другій, в Ісламського культурному центрі Києва, дав змогу підготувати насичену програму з лекціями, концертом, конкурсами та вікторинами, виступами шановних гостей, показом традиційного вбрання мусульманських народів і дефіле сучасної мусульманської моди. Також були виставки: експозиція предметів декоративно-ужиткового мистецтва країн Сходу, книжкова та виставка репродукцій творів образотворчого мистецтва, а ще — добродійний ярмарок, майстер-класи тощо.

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуРодзинкою локації, що логічно доповнила лекцію «Образ жінки в хіджабі у світовому образотворчому мистецтві», було те, що поруч з репродукціями полотен видатних живописців стояли ніби ожилі героїні картин, образи яких повторювали зображене. 

 

Захід у столичному ІКЦ відвідало чимало гостей — як послідовниць ісламу, так і немусульманок. Завітали і представники іноземних дипломатичних представництв та організацій. У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабу

 

Прагнення українських мусульманок обстоювати свої релігійні права, зберігати культуру та традиції народів, що сповідують іслам, своєю присутністю вшанували Тимчасова повірена у справах Республіки Індонезія в Україні пані Ерна Херліна, аташе з культури Посольства Республіки Таджикистан в Україні пані Зухро Саїдзода та представниця Управління у справах релігії Турецької Республіки (Diyanet İşleri Başkanlığı) та посольства Туреччини в Україні пані Несібе Чімен. На заході була присутня і представниця Київського міського центру запобігання та протидії насильству, який від першого дня його існування підтримує ГО «Мар’ям». 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуЕрна Херліна подякувала організаторам за чудовий та атмосферний захід, поділилася і своїми першими враженнями, що мала, прибувши до України, та згадала, що приємно здивувалася, дізнавшись про існування в нас мусульманської спільноти та активність українських послідовниць ісламу. Дипломатка розповіла про життя індонезійських мусульманок, зокрема про те, що прагнення жінок залишатися в хіджабі дало неабиякий поштовх розвитку модної індустрії в Індонезії.

 

Гостя з Туреччини пані Несібе Чімен віддала належне завзяттю українських мусульманок в обстоюванні прав жінок, а також у збереженні традицій та культури мусульманських народів, говорила про значення хіджабу в житті мусульманської жінки.

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуПредставниця Київського міського центру запобігання та протидії насильству (ім’я не називаємо з огляду на політику анонімности та конфіденційности цієї установи. — Ред.) відгукнулася на запрошення, щоб підтримати права мусульманок на хіджаб, дізнатися більше про історію, культуру ісламу та просто поспілкуватися з гостями та учасницями заходу. Вона висловила захват від події та зазначила, що цілком поділяє думку: носити хіджаб чи не носити — це право та вільний вибір кожної жінки, а такі заходи сприяють обізнаності суспільства щодо ісламу та мусульман, адже саме викривлена, неправдива інформація підживлює хіджабофобію. Також вона зазначила, що у нашому суспільстві взагалі існує досить багато стереотипів щодо жінок, не тільки мусульманок, а й представниць інших релігійних спільнот і національних меншин:

 

Насправді те, що жінка в хіджабі, в жодному випадку не характеризує її, як неосвічену, обмежену особистість. А взагалі, якщо казати про Україну, то кожному в нас гарантоване право на вільний вибір релігії, віровизнання, й кожен має право в тому числі на виявлення своєї віриіву зовнішньому вигляді. Щодо того, носити хіджаб чи ні, то, на мою думку, якщо жінка вважає це за потрібне, якщо це відповідає її цінностям та внутрішнім переконанням — вона має повне право це робити. Я вважаю, що ми вільна країна, і у вільній країні жінка вільна у своєму виборі.

 

Скориставшися нагодою, представниця Київського міського центру запобігання та протидії насильству подякувала за підтримку закладові з боку ГО «Мар’ям», що від перших днів його існування допомагає підопічним кімнат кризового перебування, по змозі надаючи продукти, одяг, засоби гігієни тощо. 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуЛекції та презентації Дня хіджабу переривалися концертними номерами. Так, вихованка хореографічного гуртка культурно-просвітницького центру «Qırım ailesi — Кримська родина» Мер’єм Мамбетова потішила присутніх народним кримськотатарським танцем «Тим-тим». Свої пісні гостям дарували сестри Лемара та Анфаль, підкреслюючи високий статус жінки в ісламі, особливо жінки-матері: Лемара виконала пісню, присвячену матерям, після чого квіти вручили присутній мамі однієї з активісток ГО «Мар’ям». А пісню сестри Анфаль про важливу подію в житті кожної дівчини, коли вона вперше покривається хусткою, супроводжувала зворушлива хореографічна композиція гурту дівчаток — цей танець з наймолодшими мусульманками підготувала сестра Ельміра.

 

Гостям пропонували кілька локацій: виставка виробів традиційного декоративно-ужиткового мистецтва мусульманських народів (експонати збирала сестра Людмила Лукашевич); «Шатро перевтілень», де охочі могли приміряти цілісний образ жінки в хіджабі, пройти експрес-курс із вив’язування хустки, отримати «амірку» та хустку чи палантин у подарунок і перейти до однієї з фотозон, щоб зробити світлину на згадку. Жінки не стримували емоцій від свого нового вигляду й ділилися враженнями. Ось лише деякі з відгуків гостей:

Неймовірно, я не думала, що мені так личитиме!

— Відчуваю себе досить незвично, але це приємні відчуття та враження!

— У моєму гардеробі майже нема спідниць. Завжди вважала, що у джинсах зручніше та й взагалі це сучасніше — темп життя такий. А дивлюсь на нову себе й розумію, що моя відмова від сукні насправді була моєю підсвідомою відмовою від жіночности через те, що в нашому суспільстві досі вважають, що «курка не птиця»… Тож і ходила в «унісексі», і це, мабуть, було спробою комусь довести, що я не гірша за чоловіків. А тепер чомусь нікому нічого не хочеться доводити. Якось дивно навіть: ось я в довгому вбранні, в хустці, і нікуди не поділися ні мої мізки, ні мої досягнення у професії, а впевнености додалося…

— Я собі подобаюсь в такому образі. Спіймала себе на думці, що якби я так прийшла на роботу, то ніхто б не додумався панібратськи поплескати мене по плечу й попросити попрацювати понаднормово. Отака чарівна хустка: дарує більше особистого простору та поваги до нього…

— Незвично… Мабуть я б так не ходила щодня. Чому? Та якось, відчуваючи себе чи не князівною в такому платті, важко уявити себе захеканою, що бігає по магазинах з відтягнутими до підлоги руками, в яких набиті об’ємні сумки. Мабуть, у мусульманських родинах ставлення до жінки не як до возового коня — вона може собі дозволити виглядати, як жінка, й не перебирає на себе якісь чоловічі обов’язки.

— Шкода, що чоловік мене зараз не бачить! 

— Надягла це на себе і справді зрозуміла, що я є цінністю — саме я, а не моя фігура чи зачіска. Ні, я це знала, але тепер переконалася. 

— Класний одяг, класний образ! Тільки якщо десь на Сході жінки в такий спосіб убезпечують себе від нескромних поглядів, у нас, на жаль, це спрацьовує навпаки. Жінка в хіджабі привертає надмірну увагу оточення та ще й розбурхує уяву сторонніх чоловіків: що ж там в неї під покривалом, під просторою сукнею. Хоча, мабуть, гарячі голови остуджує. Навряд чи хтось буде чіплятися до жінки в хіджабі, так само, як не чіпляються, скажімо, до черниць, що теж ходять у закритому одязі.

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуНа добродійному ярмарку можна було придбати блокноти й нотатнички-магніти на холодильник. Виторг призначався для шляхетної справи підтримки дітей в інтернатних закладах і дітей з тяжкими захворюваннями в лікарнях. Також на доброчинність пішли кошти з реалізації декоративних воскових свічок та ароматичних саше, виготовлених Людмилою Лукашевич.

 

Гості могли поповнити свої книжкові полички ісламознавчою та культурно-просвітницькою літературою — книжками та брошурами, в тому числі виданнями для дітей та підлітків.

 

У програмі були квести й конкурси — без призів і подарунків не пішов ніхто. Та й прикрасити свої руки візерунками з хни захотіли чимало гостей: майстер-класи із мехенді завжди приваблюють відвідувачок. 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуУсіх частували смаколиками та пригощали східною кавою та чаєм. Крім звичного чорного й зеленого можна було скуштувати досить екзотичний для українців заварений на молоці з різними спеціями «бедуїнський» чай-карак. Неформальне спілкування мусульманок і немусульманок за трапезою — одна з найважливіших складових таких заходів, бо саме це допомагає руйнувати стереотипи та долати бар’єри незнання.

 

Нагадаємо, 29 січня на Контрактовій площі в Києві активістки ГО «Мар’ям» також провели акцію до Всесвітнього дня хіджабу.

Голова ГО «Мар’ям» отримала нагороду «Киянка року»

Олена Мироненко, голова громадської організації «Мар’ям» отримала одну з нагород міського конкурсу «Киянка року». Церемонія нагородження відбулася в Музеї історії, а самі нагороди переможниці в різних номінаціях отримали з рук столичного голови Віталія Кличка.

 

«Сьогодні ми вже традиційно нагороджуємо наших жінок. Жінок, що реалізувалися, зробили багато важливого й корисного для нашого міста і його жителів», — сказав голова.

 

Нагороди отримали 13 киянок різних професій. Серед них — правозахисниці, кризові менеджерки, громадські діячки, а також ті, хто займається доброчинністю.

 

Олена Мироненко отримала грамоту і нагороду, ставши переможцем у номінації «Благодійність». За словами голови «Мар’ям», для неї це не особиста нагорода, а свідчення плідної діяльності цілої організації:

 

«Я лише одна частина нашої великої родини. І дуже приємно, що нашу організацію помітили та відзначили на міському рівні. Нам, звичайно, складно оцінювати свою роботу, бо скільки б ми не зробили, здається, що могли б і більше. Але отримати таку нагороду з рук мера — це свідчення, що наша діяльність приносить користь суспільству».

 

Нагадаємо, торік організація «Мар’ям» провела цілий низку добродійних акцій, зокрема спрямованих на боротьбу з пандемією. Так, активістки організації пошили й роздали тисячі багаторазових масок. Також після відкриття в Києві Центру гендерної рівности, запобігання та протидії насильству «Мар’ям» регулярно надає йому підтримку харчовими продуктами та предметами найпершої потреби. Активістки організації брали участь і в наданні допомоги госпіталям та іншим медичним установам, дитячим будинкам, сім’ям внутрішньо переміщених осіб і малозабезпеченим людям. Цю всю роботу й відзначила міська влада й київська громадськість.

«Як правильно стати другом своїй дитині?» — семінар для мам у Києві

«Як правильно стати другом своїй дитині?» — семінар для мам у Києві

Громадська організація «Мар’ям» провела в Києві семінар для мам. Учасниці заходу дізналися, як правильно побудувати дружні стосунки зі своїми дітьми.

 

За словами однієї з організаторок, Тетяни Паламарчук, ідею семінару підказали проблеми, що часто виникають у стосунках батьків і дітей.

 

— Багатьох батьків, особливо багатодітних мам, цікавить пошук інструментів і методів, які б допомогли покращити стосунки з дітьми, — каже Тетяна. — Часто ми хочемо, щоб дитина сприймала нас не тільки, як батьків, а й як друзів. Саме тому ми вирішили провести такий семінар і запросили досвідченого психолога й маму вісьмох дітей — Танзілю Ісу.

 

Для учасниць було важливо розібратися у психологічних аспектах побудови дружніх стосунків із дітьми. Лекторці вдалося роз’яснити ці моменти, підперши їх прикладами з Корану та Сунни, а ще власним життєвим досвідом.

 

За словами пані Танзілі, головним завданням на початку семінару було з’ясувати разом з учасницями, чим відрізняється звичайна дружба від дружби з дитиною. Для цього виконали спеціальну вправу. 

 

— Це важливий момент, адже батьки повинні розуміти, що існують певні особливості дружби з дітьми, — розповідає психолог. — Тато чи мама повинні бути друзями зі своїми дітьми, але водночас мають лишатися й наставн%8ками в деяких питаннях. Є певні питання, які батьки не повинні обговорювати з дітьми; є ситуації, до яких у жодному разі не можна залучати дітей — ось це все я намагалася пояснити.

 

Також під час семінару учасниці розібрали цілу низку а«Як правильно стати другом своїй дитині?» — семінар для мам у Києвіктуальних питань: ознаки «досить хорошої мами», чому треба дружити зі своєю дитиною, та коли це може шкодити; яких помилок припускаються батьки, намагаючись добитися дружби й довіри дитини. Були й практичні заняття: мами програли конкретні ситуації, а також обговорили план дій з боротьби з несправжніми друзями — гаджетами.

 

Мар’ям, одна з учасниць семінару, каже, що їй особливо сподобалася можливість живого спілкування: 

 

— Під час лекцій ми не тільки слухали лектора, а й мали змогу обговорити питання, важливі для кожної мами, та знайти спільні відповіді на них.

 

«Як правильно стати другом своїй дитині?» — семінар для мам у КиєвіУчасть у семінарі взяли більше тридцяти жінок. Коментарі та відгуки, що лунали після заходу, свідчать, що він був справді корисний та порушив дуже актуальну тему. 

 

Ельміра, мати трьох дітей: 

— Зробила для себе багато висновків про те, як стати мамою, що може виховати гідного, сміливого, впевненого в собі мусульманина без комплексів і страхів. Дякую сестрі Танзілі, що поділилася своїм досвідом і знаннями!

 

Амаль, мати трьох дітей: 

— З дорослішанням дітей у мене дедалі частіше постає питання, як їх виховувати, щоб і надалі залишатися в їхньому житті — не тільки як мама, а й як друг. Тому семінар мені дуже сподобався. Танзіля змогла створити атмосферу довіри, а ми, учасники, змогли поділитися своїми проблемами та отримати фахові поради.

 

Зарема, мати чотирьох дітей:

Завдяки цьому семінару, кожна з нас змогла дізнатися чимало нового про стосунки, які дають нам батьківську силу. Я отримала відповіді на наболілі питання, а також визначила для себе, над якими аспектами мені потрібно працювати у відносинах із дітьми.

 

За словами Тетяни Паламарчук, багато хто після семінару просили організувати його продовження, адже лишилося ще чимало питань, що варто обговорити й обдумати. 

 

— Але найголовніше, — каже Тетяна, — що під час заходу лекторка дала нам потрібний фундамент для побудови дружніх стосунків із нашими дітьми, а решта залежить від нас.

Делегатки ЛМУ на Київському форумі рівних прав і можливостей

Делегатки ЛМУ на Київському форумі рівних прав і можливостей

Делегатки ЛМУ на Київському форумі рівних прав і можливостей3 вересня делегатки Ліги мусульманок України Ольга Фриндак та Олена Мироненко (голова ГО «Мар’ям») взяли участь у Форумі рівних прав і можливостей, організованому Київською міською державною адміністрацією. Мета заходу — розширити дискурс захисту прав людини та рівности людей незалежно від статі.

 

На жаль, Україна посідає лише 59 місце зі 153 країн світу, згідно з дослідженням ООН, що визначило індекс гендерного розриву за кількома напрями: професійні можливості, здоров’я, освіта й політичні права. До цього додається проблема насильства в сім’ї щодо жінок, що про нього українки зазвичай не заявляють і не звертаються по захист до поліції, а також несправедлива оплата за однаково кваліфіковану працю чоловіків і жінок: жінки у світі в середньому заробляють лише 60–75 % заробітної платні чоловіків.

 

Делегатки ЛМУ на Київському форумі рівних прав і можливостейПоступ у цій царині вимагає об’єднання зусиль державних органів, місцевого самоврядування та громадського сектору — саме тому представники КМДА запросили представників цих сфер.

 

Спілкуючись між виступами, делегатки ЛМУ поновили контакт з директоркою Київського міського центру роботи з жінками Тетяною Зотовою. Знайомство з центром розпочалося в розпал карантину, коли мусульманки привозили продуктові набори для підопічних закладу, що перебували у притулку для жертв домашнього насильства. Мусульманки пообіцяли зібрати чергову партію допомоги, а пані Зотова заручилася їхньою згодою взяти участь у майбутній презентації кімнат кризової допомоги.Делегатки ЛМУ на Київському форумі рівних прав і можливостей

 

Пані Фриндак і пані Мироненко також зустрілися з головою Громадської організації «Спілка жінок України» Леокадією Герасименко, погодившись на участь у Форумі миру, який збиратиме союз. Також представниці ЛМУ зустрілися з заступницею міністра закордонних справ України Еміне Джеппаровою.

«До школи готовий!»: ЖО «Мар’ям» допомагає малозабезпеченим родинам школярів

«До школи готовий!»: ЖО «Мар’ям» допомагає малозабезпеченим родинам школярів

«До школи готовий!»: ЖО «Мар’ям» допомагає малозабезпеченим родинам школярів28 серпня волонтерки Жіночої громадської організації «Мар’ям» улаштували роздачу шкільного приладдя, закупленого в рамках добродійної акції «До школи готовий!». Завдяки спільним зусиллям багатьох людей, уже третій рік поспіль «Мар’ям» збирає шкільні пакунки для дітей із незаможних родин Києва, Жовтих Вод, Яготина, Сум і Запоріжжя, суттєво полегшуючи фінансовий тягар їхніх батьків. Більшість отримувачів такої допомоги навчаються в молодшій школі.

«До школи готовий!»: ЖО «Мар’ям» допомагає малозабезпеченим родинам школярів

 

Цього року небайдужі люди знову не підвели ці сім’ї: один добродійник закупив 45 шкільних рюкзаків, а додатково — канцтоварів на 5000 грн. Інша людина принесла 2000 грн, ще 4000 грн назбиралося з пожертв на банківську картку організації. З Рівного надійшла ціла посилка з канцтоварами — не кажучи про багатьох людей, що купували шкільне приладдя у міру фінансових можливостей та приносили його до київського ІКЦ.

 

Рюкзаки, наповнені всім потрібним, уже знайшли нових хазяїв. Бажаємо їм заповзяття в навчанні, а добродійникам — Божого благословення!