У Вінниці та Сумах розповідали про значення хіджабу в житті мусульманки

день хіджабу у Сумах

Всесвітній день хіджабу – своєрідний флешмоб, започаткований американською мусульманкою Назмою Хан, що зазнала дискримінації через свою хустку. Його відзначають у понад 140 країнах світу, й мета цієї дати — розповісти суспільству про право мусульманок одягатися відповідно до своєї релігії, донести інформацію про те, що у країнах немусульманського світу послідовниці ісламу нерідко стають не тільки об’єктом знущань і кпин через свій одяг, а й зазнають дискримінації та утисків на роботі, у працевлаштуванні чи під час навчання. 1 лютого жінок-немусульманок закликають заявити про свою солідарність з мусульманками в обстоюванні релігійних прав, пропонуючи на собі відчути ставлення суспільства до жінки в хіджаби, пов’язавши хустку хоча б на день. Ці заходи є дієвим способом профілактики ксенофобії, вони пропагують релігійну толерантність, міжкультурний, міжрелігійний діалог заради суспільного добра, миру та злагоди. 


Коріння багатьох фобій, зокрема боязні мусульман, жінок у хіджабах, страху перед носіями іншої культури, представниками інших релігій, криється в незнанні та в задавненій хворобі сприйняття, що ґрунтується на хибних стереотипах та упередженнях. З нагоди цього дня громадські організації мусульман зазвичай активізують роз’яснювальну та просвітню роботу, спростовуючи викривлену інформацію про іслам і його послідовників.


день хіджабу у СумахТакі заходи проводять у лютневі дні й в Україні. Через карантинні обмеження в регіонах акції до Всесвітнього дня хіджабу відбуваються в різні дні. Ми вже розповідали про заходи в Києві,
Запоріжжі, Харкові та Львові, а днями й жителі Сум і Вінниці мали змогу більше дізнатися і про хіджаб, і про статус жінки в ісламі, і про традиції та культуру мусульманських народів, а заразом дізнатися про те, що звичай покриватися існує не тільки в ісламі, а й в інших релігіях.


день хіджабу у СумахСУМИ.
День хіджабу відзначили в сумському ісламському культурному центрі. Жінки, що носять хіджаб — мусульманське вбрання, яке закриває від нескромних поглядів усе тіло, крім п’ястей та обличчя, — 12 лютого запросили до ІКЦ представниць різних релігій і національностей, щоб розповісти про свої традиції.

 

Захід розпочався лекцією. Присутні почули про історію хіджабу, використання хустки представницями інших релігій, дізналися, які відмінності існують між жіночим мусульманським одягом у різних країнах: гостям пояснили, що таке хіджаб і як виглядають аміра, шейла, чадра, хімар, нікаб та паранджа, у яких країнах віддають перевагу тому чи іншому виду одягу.


день хіджабу у СумахАнна Зінченко,
активістка мусульманської громади, розповіла «Суспільному.Суми», що хоча цю дату у світі відзначають 1 лютого, у Сумах День хіджабу довелося перенести через епідситуацію на початку місяця. Вона продемонструвала журналістам різні види хусток, що надівають мусульманки залежно від пори року чи нагоди, та повідала, що в гардеробі в декого їх може бути до кількох десятків:


— В цей день жінки всього світу на знак солідарности проводять своєрідний флешмоб, вбираючись у хіджаби. Мусульманки розповідають про традицію носіння хустки, навіщо ми це робимо, який наш посил, чи є це пригнобленням, чи є це нашим власним вибором. А жінки-немусульманки — християнки, юдейки, [представниці] інших конфесій —  підтримують нас. Ми запрошуємо в гості всіх.
 


день хіджабу у СумахЩе одна співрозмовниця «Суспільного»,
Анжеліка Хуснутдінова, розповіла, що хіджаб – це не просто атрибут, а частина життя, одне ціле з нею, і що хустку вона носить з двадцяти років: 


— Я його не знімаю на людях. Удома, звісно, надягаю, коли хочу. Мій вид — зав’язую, як у Туреччині, це більше підходить для мене. Є дуже багато видів: з арабських країн; є дівчата, що зав’язують у стилі Йорданії, Палестини
.


П’ятнадцятирічна
Ясмін Сулейман, що почала носити хіджаб у червні минулого року, пояснила, що це було самостійним рішенням, бо в хіджабі їй комфортніше, а ходити без нього вона соромиться: 


— Я дуже багато читала, прочитала, що в Корані сказано, чому нам треба це носити. Також я розумію, що в ісламі жінка як алмаз, тож якщо у вас є алмаз, ви його кладете в коробочку, покриваєте, щоб [сторонні] люди його не бачили, щоб не вкрали — так само й жінка в ісламі
.


Ще одна героїня телесюжету, ліванка
Ісра, що вже дев’ять років живе в Україні. Вона — лікар-інтерн у Сумському онкологічному диспансері.


— Я арабка з Лівану. У нас майже всі дівчата покриті,
— каже Ісра. — Тут, в Україні, коли я приїхала, спочатку були трохи складні стосунки з людьми, але потім усі звикли, і тепер усе добре, навіть чудово.


Наприкінці заходу гостям провели майстер-клас з зав’язування хіджабу різними способами, показавши, як доповнити ним різні образи.


день хіджабу у ВІнниціВІННИЦЯ.
Ісламський культурний центр «Аль-Ісра» та жіноча громадська організація «Добродія» теж провели захід до Дня хіджабу. У неділю, 13 лютого, вони запросили охочих завітати до вінницького Культурного центру «Галерея XXI», де мусульманки-активістки розповіли про історію та сьогодення хіджабу, його значення для мусульманок і про те, чому нині послідовниці ісламу у країнах немусульманського світу мусять виборювати право ходити покритими. 


день хіджабу у ВІнниціАле й 1 лютого вінничани не лишилися без інформації про World Hijab Day. Місцевий телеканал «
ВІТА-ТБ» присвятив інформаційний сюжет програми «Світанок» Всесвітньому дню хіджабу, запросивши до студії представниць Ісламського культурного центру «Аль-Ісра» Тетяну Фурманову та Наталію Хабібутдинову, щоб отримати відповіді на запитання, що таке хіджаб, навіщо його носять, і чому жінки у світі не тільки не відмовляються від хустки, а й виборюють своє право на неї. 


Тетяна розповіла телеаудиторії телеканалу про історію Всесвітнього дня хіджабу, а Наталія пояснила, чому і для чого мусульманки приховують волосся під хусткою:


— Найперше — це причина релігійна, бо в Корані сказано, що жінка має бути покритою. В принципі це єдина вагома причина, з якої жінки покриваються. 


— Щоб вирізнятися,
— додає пані Тетяна. — Оскільки ми, будучи мусульманками, не лише досліджуємо іслам, але й були християнками [перед прийняттям ісламу], ми розуміємо, що це важливо для кожної жінки. У християнстві — для одруженої. Тому тут нічого нового немає, просто жінка має покрити голову. В ісламі <…> — при досягненні певного часу, підліткового віку. 


день хіджабу у ВІнниціВідповідаючи на питання, чи подобається українкам-немусульманкам на таких заходах убиратися в хіджаб, гості студії відповіли, що не геть усі виявляють бажання приміряти образ мусульманки, але більшість жінок і дівчат, що приходять на такі акції, залюбки надівають хустку та вбираються в національні костюми народів, що традиційно визнають іслам:


— Їм це подобається й вони діляться враженнями — кажуть, що відчувають себе більш жіночними.


Відповіли гості студії й на питання про особливості носіння хіджабу, коли його, наприклад, можна не носити:


— Однозначно, коли виходиш на вулицю, ти вбираєшся в хіджаб, а вдома ти його знімаєш при чоловікові, при батькові та при батькові чоловіка, але вже при братові чоловіка ти маєш покривати себе. Тобто вдома, при близьких ти можеш одягатися як забажаєш, робити будь-яку зачіску та макіяж — це не забороняється ісламом. Жінці не заборонено бути красивою, але треба перебувати в певних рамках, щоб не приваблювати інших чоловіків.


день хіджабу у ВІнниціДівчата усміхаються, коментуючи поширений міф, що мусульманки навіть сплять у хустці — кажуть, що їх відверто смішать такі запитання.


Розповіли гості студії і про те, що існує понад сто способів вив’язування хустки, але треба брати до уваги, що в який би спосіб ти не вив’язувала хустку, волосся має бути прикрите. 


— І хоча є деякі країни, де жінки й обличчя закривають, цього релігія не вимагає. У нас така філософія: одяг має закривати все тіло, залишаючи відкритим обличчя й кисті рук,
— пояснила Тетяна Фурманова.


день хіджабу у ВІнниціНа прохання ведучих мусульманки провели невеликий майстер-клас із вив’язування хустки, розповіли про найпоширеніші способи носіння хустки в певних країнах світу.

Неможливо носити хіджаб з примусу: у Харкові та Львові відзначили Всесвітній день хіджабу

день хіджабу у Харкові

2013 року на знак солідарности з мусульманками, що обстоюють своє право на хіджаб у країнах немусульманського світу запроваджено Всесвітній день хіджабу (World Hijab Day). Ініціаторка, американка Назма Хан, закликала жінок усіх країн, без огляду на етнічне походження та віру, підтримати послідовниць ісламу, покривши голову з цієї нагоди хусткою. Таким чином вони висловлюють протест проти дискримінації та утисків, що їх зазнають мусульманки через свій хіджаб. Згодом цього дня стали проводити культурно-просвітні заходи з метою спростувати міфи та стереотипні уявлення про іслам мусульман.

 

день хіджабу у ЛьвовіВід самого початку до Всесвітнього дня хіджабу долучилась і Україна. Природно, що організатором відповідних акцій були саме українські мусульманки, передусім активістки громадських організацій, що об’єдналися в Лігу мусульманок України.

 

Не став винятком і цей рік, і хоча через карантинні обмеження акції та заходи не були велелюдні, як зазвичай, але таки відбулися в багатьох містах України — звісно, з усіма протиепідемічними заходами.

 

днь хіджабу у ЛьвовіУ Львові захід в Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада провели активістки жіночої організації «Ірада». Прийшли до сорока гостей, здебільшого немусульманок — і це відповідає основній меті й завданню дати: доносити саме до послідовників інших релігій, людей з різними світоглядними позиціями правду про іслам та мусульман, спростовувати хибні уявлення, що підживлюють хіджабофобію та ісламофобію, розповідати про права мусульманок на вільне визнання їх релігії та на вбрання, що відповідає релігійним нормам. 

 

Як розповіла очільниця «Іради» Софія Умрякова, гості дізналися про те, що іслам насправді дає максимальну внутрішню свободу жінці, і це виявляється навіть у тому, що неможливо носити хіджаб з примусу — це стається лише коли жінка відчуває внутрішню потребу покритися.

 

день хіджабу у Львові— У програмі заходу — розповіді про хустку у традиціях різних народів і релігій, у тому числі про традицію покриватися, яка здавна існувала в українському суспільстві, — розповідає Софія Умрякова. — Ми підготували презентацію про різновиди головних уборів українських жінок у різних регіонах України, також гості дізналися про традиції жіночого вбрання в народів мусульманського Сходу. До речі, національні костюми присутні побачили не лише за картинками та світлинами на екрані, а й «наживо»: дефіле в хіджабах різних країн стало справжньою родзинкою вечора.

 

За словами пані Софії, конкурси та вікторини також допомагали поглибити знання присутніх про права та статус жінки в ісламі, про мусульманок, що досягли вершин у професійній, громадській та політичній діяльності — і при цьому хіджаб не став їм на заваді.

 

день хіджабу у ЛьвовіПрисутні з задоволенням брали участь у майстер-класах із вив’язування хустки, розпису рук хною (мехенді), залюбки приміряли образ покритої мусульманки та фотографувались у спеціальних фотозонах, частувалися смаколиками та гарячими напоями. На завершення заходу, що тривав понад три години, кожна з гостей отримала подарунки

 

Відзначали Всесвітній день хіджабу і в Харкові. Активістки жіночої організації «Надія», створеної прихожанками мечеті місцевого ІКЦ, цього року перенесли в соцмережі інформкампанію про значення хіджабу для мусульманок і про те, що їхнє право практикувати свою релігію потребує захисту та підтримки не тільки одновірців, а й послідовників інших релігій, адже обстоювання свободи совісти інших зміцнює позиції самих захисників. Утім, захід з нагоди Всесвітнього дня хіджабу тут відбувся і, як не дивно, його провели саме для мусульманок. Як пояснила голова «Надії» Ольга Бавазір, щоб доносити до суспільства інформацію про право мусульманок одягатися відповідно до їх переконань, ці переконання мають бути безсумнівні насамперед для послідовниць ісламу:

 

— Не всі мусульманки розуміють важливість і значення хіджабу. Багато хто не надає хустці належної ваги, тож перше ніж говорити про право на хустку, треба зростити власне внутрішнє переконання у важливості хустки для мусульманки. Роз’яснювальну роботу для немусульман цього року ми проводимо в мережі, не зациклюючись саме на даті, а постійно. А ось захід з нагоди Дня хіджабу вирішили провести саме для мусульманок, щоб нагадати самим собі й сестрам, у що ми справді віримо, як засвідчуємо свою відданість і покору Богові, нагадати, що хіджаб — це не просто хустка, а ознака нашої релігійної ідентичности, свідчення нашої віри.

 

Як розповіла Ольга Бавазір, у програмі заходу також була лекція про хустку в українській традиції:

 

день хіджабу у Харкові— Захід ми умовно поділили на дві частини: офіційна з нагадуваннями та лекціями, розповідями сестер про свій шлях до хіджабу, про зміцнення намірів; друга — більш неофіційна, з конкурсами й вікторинами, акцією «Подаруй хустці друге життя»: сестри приносили свої хустки чи палантини, дарували іншим. Звичайно, були подарунки та призи, чаювання, розпис рук хною, неформальне спілкування. Щоб сестри могли спокійно взяти участь у заході, організовано догляд за дітьми й передбачено окрему програму для найменших одновірців.

 

день хіджабу у ХарковіПодібні заходи відбулися й в інших містах України, зокрема в Києві (у столиці їх було два: напередодні дати — просто неба на одній із площ у центрі столиці, та другий — у київському ІКЦ); у Чернівцях, у Кам’янському Дніпропетровської области, в Запоріжжі тощо. Вінницькі мусульманки знайомили жителів міста й області з хіджабом та історією дати зі студії телеканалу «ВІТА-ТБ».

 

Зазначимо, що заходи до Всесвітнього дня хіджабу не обмежуються датою 1 лютого. А ще цього року ініціатива World Hijab Day Organization запропонувала 30-денний Ramadan Hijab Challenge: серію заходів, об’єднаних темою «Міжнародний місяць мусульманської історії», а також акції, які мають донести до суспільства проблеми, що з ними стикаються мусульманки в немусульманському оточенні.

Хіджаб — це естетично і сучасно: мусульманки Запоріжжя провели захід з нагоди Всесвітнього дня хіджабу

день хіджабу у Запоріжжі

Лютий у понад 140 країнах світу починається з дати, запровадженої як день солідарности з мусульманками, що виборюють своє право на хіджаб. Всесвітній день хіджабу відзначають і в багатьох містах України. 

 

день Хіджабу у Запоріжжі6 лютого в Запоріжжі з нагоди World Hijab Day активістки ГО «Safiya. Мусульманки Запоріжжя» організували традиційний захід, що відбувся в готелі «Інтурист». У ньому взяли участь представники Ісламського культурного центру «Віра», Запорізького офісу громадської організації «Крим SOS», громадської організації кримських татар Запоріжжя «Ана Юрт», громадської організації татарської культури «Алтин-Ай» та студенти з різних країн. 

 

Як наголошує очільниця Ліги мусульманок України, голова національно-культурного товариства кримських татар «Ана Юрт» Ніяра Мамутова, Всесвітній день хіджабу аж ніяк не свято, а привід нагадати суспільству про права мусульманок, у тому числі на хіджаб, і привернути увагу суспільства до поширених стереотипів у сприйнятті ісламу та мусульман, до випадків дискримінації покритих мусульманок 

 

день Хіджабу у ЗапоріжжіУ програмі Дня хіджабу в Запоріжжі були доповіді, виставки, вікторина, вільне спілкування та кілька красивих тематичних фотозон. Організатори запевняють: хіджаб — це естетично і сучасно, і доказ цього — традиційне для таких заходів дефіле у вбранні, що відповідає приписам ісламу. 

 

Подію не оминув увагою місцевий телеканал TV5. Його сюжет «Факти проти міфів» повідомляє, що вже сьомий рік поспіль мусульманська громада Запоріжжя проводить культурно-просвітні заходи з презентаціями та майстер-класами, щоб зруйнувати стереотипи та заявити про свою громадянську позицію. Учасниці заходу заявляють, що хіджаб — це стиль життя, і несправедливо дискримінувати мусульманок за їхнім зовнішнім виглядом. 

 

день Хіджабу у ЗапоріжжіГлядачі каналу дізнаються, що таке хіджаб із вуст організаторів. Так, очільниця ГО «Safiya» Танзіля Іса, пояснила, що хіджаб — це передусім вільний вибір мусульманки.

 

— У Корані сказано: «Немає примусу в релігії». Є певні приписи, але людина має право вибору, дотримуватися цього чи ні. І мусульманка, коли в певний момент вирішує так одягнутися, покривається. Хіджаб це не лише стиль одягу, а й поведінки: жінка спілкується рівно, не привертаючи уваги, — каже Танзіля Іса, додаючи, що жінка таким чином унеможливлює ставлення до себе як до сексуального об’єкта, і спілкування стає справжнім спілкуванням з особистістю. 

 

Автори телесюжету зазначають, що мусульманки в Україні подеколи стикаються з неоднозначною реакцією на хустку: хтось ставиться до цього спокійно, хтось — вороже, а хтось — зі здивуванням. 

 

— У першу чергу, це нерозуміння, — говорить Сайора Мелікбоєва, активістка ГО «Safiya». — Чомусь люди думають, що як ми в хіджабі, то ми обмежені? Але це не так — ми, як і будь-яка жінка, навчаємося, працюємо, виховуємо дітей і робимо все, чого душа забажає.

 

— Більшість запитують: «А вдома ти теж ходиш у хустці? Ти її не знімаєш, тобі не можна?» — каже Дінара Абдо, ще одна активістка ГО «Safiya». — Тобто стереотипи існують. Можуть ще якось «складно» на тебе подивитись, поставити запитання, наприклад: «Чи не спекотно тобі?» — і я зазвичай на це відповідаю, що існує різний одяг, який можна носити влітку, щоб не було жарко, й існує зимовий одяг, щоб було тепло.

 

день Хіджабу у ЗапоріжжіЯк додає Дінара Абдо, хіджаб їй дуже подобається, бо вона почувається в ньому комфортно, до того ж він допомагає відчути себе вільною:

 

— По суті це моя внутрішня краса, яку я відчуваю, коли надягаю його.

 

Інакший одяг чи відмінні традиції жодним чином не мають упливати на ставлення до людини — це головна ідея, що її хочуть донести до присутніх організатори. Що хіджаб — це традиція, яку треба шанувати.І з цим погоджується й один із гостей заходу, житель Запоріжжя Віталій Куліш: 

 

— Ми всі — діти Землі. У нас різні традиції, але ми маємо поважати інших, і інші будуть поважати нас.

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабу

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабу

Заходи в рамках відзначення Всесвітнього дня хіджабу не обмежуються 1 лютого. Цього року ініціатива World Hijab Day Organization запроваджує 30-денний Ramadan Hijab Challenge — заходи, об’єднані темою «Міжнародний місяць мусульманської історії», а також серію акцій з метою донести до суспільства проблеми, що з ними стикаються мусульманки в немусульманському оточенні. 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуЯк підкреслюють організатори, хустку, важливий атрибут жіночого одягу в мусульманському світі, дедалі частіше можна побачити на вулицях європейських країн. Але поява в суспільстві жінки в хіджабі викликає неоднозначну реакцію. На жаль, іноді можна спостерігати прояви хіджабофобії та ісламофобії. Таке упереджене ставлення спричинене незнанням самої суті віровчення та, зокрема, ролі і статусу жінки в ісламі, значення хустки в житті мусульманок, тож потрібна роз’яснювальна, культурно-просвітня робота. Її ведуть, і вона системна, але є одна дата, коли на знак солідарности з мусульманками, що обстоюють своє право на хіджаб, жінки-немусульманки на один день надівають хустку — 1 лютого. 

 

Цю дату запровадила американка Назма Хан, що не за чутками знає, якому тиску піддаються покриті мусульманки в немусульманському суспільстві. Переїхавши з Бангладеш до США ще маленькою дівчинкою, Назма зазнала знущань і цькування через хіджаб — спершу у школі, а потім і в дорослому житті. Тож вона й запропонувала жінкам у всьому світі відчути, як це бути покритою мусульманкою. Назма Хан створила всесвітню громадську організацію «World Hijab Day Organization», що поширює ідеї толерантности та взаємної поваги.

 

Від перших років ініціативи World Hijab Day її підтримали в Україні. Створена мусульманками Києва ГО «Мар’ям» та інші жіночі організації Ліги мусульманок України в багатьох містах активізують до цієї дати просвітню работу, зокрема проводять зустрічі в ісламських культурних центрах та на інших локаціях, навіть просто неба, доносячи до співвітчизників ідеї ​​терпимости та взаємної поваги між представниками різних культур та релігій — власне, це і є головне завдання Всесвітнього дня хіджаба. 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуЦього разу ГО «Мар’ям» провела два заходи, і якщо перший, просто неба, був розрахований на перехожих і через це не передбачав розлогих лекцій — обмежились індивідуальними бесідами, мірянням хіджабу, подарунками та частуванням, — то другій, в Ісламського культурному центрі Києва, дав змогу підготувати насичену програму з лекціями, концертом, конкурсами та вікторинами, виступами шановних гостей, показом традиційного вбрання мусульманських народів і дефіле сучасної мусульманської моди. Також були виставки: експозиція предметів декоративно-ужиткового мистецтва країн Сходу, книжкова та виставка репродукцій творів образотворчого мистецтва, а ще — добродійний ярмарок, майстер-класи тощо.

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуРодзинкою локації, що логічно доповнила лекцію «Образ жінки в хіджабі у світовому образотворчому мистецтві», було те, що поруч з репродукціями полотен видатних живописців стояли ніби ожилі героїні картин, образи яких повторювали зображене. 

 

Захід у столичному ІКЦ відвідало чимало гостей — як послідовниць ісламу, так і немусульманок. Завітали і представники іноземних дипломатичних представництв та організацій. У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабу

 

Прагнення українських мусульманок обстоювати свої релігійні права, зберігати культуру та традиції народів, що сповідують іслам, своєю присутністю вшанували Тимчасова повірена у справах Республіки Індонезія в Україні пані Ерна Херліна, аташе з культури Посольства Республіки Таджикистан в Україні пані Зухро Саїдзода та представниця Управління у справах релігії Турецької Республіки (Diyanet İşleri Başkanlığı) та посольства Туреччини в Україні пані Несібе Чімен. На заході була присутня і представниця Київського міського центру запобігання та протидії насильству, який від першого дня його існування підтримує ГО «Мар’ям». 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуЕрна Херліна подякувала організаторам за чудовий та атмосферний захід, поділилася і своїми першими враженнями, що мала, прибувши до України, та згадала, що приємно здивувалася, дізнавшись про існування в нас мусульманської спільноти та активність українських послідовниць ісламу. Дипломатка розповіла про життя індонезійських мусульманок, зокрема про те, що прагнення жінок залишатися в хіджабі дало неабиякий поштовх розвитку модної індустрії в Індонезії.

 

Гостя з Туреччини пані Несібе Чімен віддала належне завзяттю українських мусульманок в обстоюванні прав жінок, а також у збереженні традицій та культури мусульманських народів, говорила про значення хіджабу в житті мусульманської жінки.

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуПредставниця Київського міського центру запобігання та протидії насильству (ім’я не називаємо з огляду на політику анонімности та конфіденційности цієї установи. — Ред.) відгукнулася на запрошення, щоб підтримати права мусульманок на хіджаб, дізнатися більше про історію, культуру ісламу та просто поспілкуватися з гостями та учасницями заходу. Вона висловила захват від події та зазначила, що цілком поділяє думку: носити хіджаб чи не носити — це право та вільний вибір кожної жінки, а такі заходи сприяють обізнаності суспільства щодо ісламу та мусульман, адже саме викривлена, неправдива інформація підживлює хіджабофобію. Також вона зазначила, що у нашому суспільстві взагалі існує досить багато стереотипів щодо жінок, не тільки мусульманок, а й представниць інших релігійних спільнот і національних меншин:

 

Насправді те, що жінка в хіджабі, в жодному випадку не характеризує її, як неосвічену, обмежену особистість. А взагалі, якщо казати про Україну, то кожному в нас гарантоване право на вільний вибір релігії, віровизнання, й кожен має право в тому числі на виявлення своєї віриіву зовнішньому вигляді. Щодо того, носити хіджаб чи ні, то, на мою думку, якщо жінка вважає це за потрібне, якщо це відповідає її цінностям та внутрішнім переконанням — вона має повне право це робити. Я вважаю, що ми вільна країна, і у вільній країні жінка вільна у своєму виборі.

 

Скориставшися нагодою, представниця Київського міського центру запобігання та протидії насильству подякувала за підтримку закладові з боку ГО «Мар’ям», що від перших днів його існування допомагає підопічним кімнат кризового перебування, по змозі надаючи продукти, одяг, засоби гігієни тощо. 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуЛекції та презентації Дня хіджабу переривалися концертними номерами. Так, вихованка хореографічного гуртка культурно-просвітницького центру «Qırım ailesi — Кримська родина» Мер’єм Мамбетова потішила присутніх народним кримськотатарським танцем «Тим-тим». Свої пісні гостям дарували сестри Лемара та Анфаль, підкреслюючи високий статус жінки в ісламі, особливо жінки-матері: Лемара виконала пісню, присвячену матерям, після чого квіти вручили присутній мамі однієї з активісток ГО «Мар’ям». А пісню сестри Анфаль про важливу подію в житті кожної дівчини, коли вона вперше покривається хусткою, супроводжувала зворушлива хореографічна композиція гурту дівчаток — цей танець з наймолодшими мусульманками підготувала сестра Ельміра.

 

Гостям пропонували кілька локацій: виставка виробів традиційного декоративно-ужиткового мистецтва мусульманських народів (експонати збирала сестра Людмила Лукашевич); «Шатро перевтілень», де охочі могли приміряти цілісний образ жінки в хіджабі, пройти експрес-курс із вив’язування хустки, отримати «амірку» та хустку чи палантин у подарунок і перейти до однієї з фотозон, щоб зробити світлину на згадку. Жінки не стримували емоцій від свого нового вигляду й ділилися враженнями. Ось лише деякі з відгуків гостей:

Неймовірно, я не думала, що мені так личитиме!

— Відчуваю себе досить незвично, але це приємні відчуття та враження!

— У моєму гардеробі майже нема спідниць. Завжди вважала, що у джинсах зручніше та й взагалі це сучасніше — темп життя такий. А дивлюсь на нову себе й розумію, що моя відмова від сукні насправді була моєю підсвідомою відмовою від жіночности через те, що в нашому суспільстві досі вважають, що «курка не птиця»… Тож і ходила в «унісексі», і це, мабуть, було спробою комусь довести, що я не гірша за чоловіків. А тепер чомусь нікому нічого не хочеться доводити. Якось дивно навіть: ось я в довгому вбранні, в хустці, і нікуди не поділися ні мої мізки, ні мої досягнення у професії, а впевнености додалося…

— Я собі подобаюсь в такому образі. Спіймала себе на думці, що якби я так прийшла на роботу, то ніхто б не додумався панібратськи поплескати мене по плечу й попросити попрацювати понаднормово. Отака чарівна хустка: дарує більше особистого простору та поваги до нього…

— Незвично… Мабуть я б так не ходила щодня. Чому? Та якось, відчуваючи себе чи не князівною в такому платті, важко уявити себе захеканою, що бігає по магазинах з відтягнутими до підлоги руками, в яких набиті об’ємні сумки. Мабуть, у мусульманських родинах ставлення до жінки не як до возового коня — вона може собі дозволити виглядати, як жінка, й не перебирає на себе якісь чоловічі обов’язки.

— Шкода, що чоловік мене зараз не бачить! 

— Надягла це на себе і справді зрозуміла, що я є цінністю — саме я, а не моя фігура чи зачіска. Ні, я це знала, але тепер переконалася. 

— Класний одяг, класний образ! Тільки якщо десь на Сході жінки в такий спосіб убезпечують себе від нескромних поглядів, у нас, на жаль, це спрацьовує навпаки. Жінка в хіджабі привертає надмірну увагу оточення та ще й розбурхує уяву сторонніх чоловіків: що ж там в неї під покривалом, під просторою сукнею. Хоча, мабуть, гарячі голови остуджує. Навряд чи хтось буде чіплятися до жінки в хіджабі, так само, як не чіпляються, скажімо, до черниць, що теж ходять у закритому одязі.

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуНа добродійному ярмарку можна було придбати блокноти й нотатнички-магніти на холодильник. Виторг призначався для шляхетної справи підтримки дітей в інтернатних закладах і дітей з тяжкими захворюваннями в лікарнях. Також на доброчинність пішли кошти з реалізації декоративних воскових свічок та ароматичних саше, виготовлених Людмилою Лукашевич.

 

Гості могли поповнити свої книжкові полички ісламознавчою та культурно-просвітницькою літературою — книжками та брошурами, в тому числі виданнями для дітей та підлітків.

 

У програмі були квести й конкурси — без призів і подарунків не пішов ніхто. Та й прикрасити свої руки візерунками з хни захотіли чимало гостей: майстер-класи із мехенді завжди приваблюють відвідувачок. 

 

У вільній країні жінка вільна у своєму виборі — в ІКЦ столиці відзначили Всесвітній день хіджабуУсіх частували смаколиками та пригощали східною кавою та чаєм. Крім звичного чорного й зеленого можна було скуштувати досить екзотичний для українців заварений на молоці з різними спеціями «бедуїнський» чай-карак. Неформальне спілкування мусульманок і немусульманок за трапезою — одна з найважливіших складових таких заходів, бо саме це допомагає руйнувати стереотипи та долати бар’єри незнання.

 

Нагадаємо, 29 січня на Контрактовій площі в Києві активістки ГО «Мар’ям» також провели акцію до Всесвітнього дня хіджабу.

Півсотні киянок-немусульманок на знак солідарности з мусульманками зголосилися один день ходити в хіджабі

день хіджабу у Києві

З перших років існування ініціативи World Hijab Day її підтримали в Україні. Створена мусульманками Києва ГО «Мар’ям» та інші жіночі організації Ліги мусульманок України у багатьох містах з нагоди цієї дати активізують просвітню роботу та проводять зустрічі як в Ісламських культурних центрах, так і на інших локаціях, у тому числі просто неба, намагаючись донести до суспільства ідеї ​​терпимости та взаємної поваги між представниками різних культур і релігій — це головне завдання Всесвітнього дня хіджабу. 

 

день хіджабу у КиєвіЦього року активістки «Мар’ям» ще напередодні День хіджабу провели на Контрактовій площі столиці захід, під час якого пропонували жінкам приміряти хустку, розповідали про її значення для мусульманок, дарували охочим книжки та буклети ісламознавчої та релігійної тематики, роздавали запрошення на ще один захід, що мав відбутися невдовзі в ісламському культурному центрі столиці, пригощали гарячими напоями та смаколиками.

 

Не було довгих лекцій — акцент зробили на особистих бесідах мусульманок з немусульманками. Зацікавленим пояснювали, що хіджаб не ознака гноблення чи приниження жінки, що в ісламі є тільки приписи, а додержувати їх чи ні — усвідомлений вибір людини, тож жінка сама обирає, покриватися, чи ні. день хіджабу у КиєвіРозповідали і про те, чому була потрібна така дата, адже у країнах немусульманського світу попри декларовані права та свободи існують порушення прав релігійних меншин, у тому числі мусульман; що у світських державах негативно ставляться до будь-якої публічної демонстрації належности до певної релігії та, вважаючи хіджаб за релігійний символ, забороняють жінкам покривати голову на робочих місцях або в навчальних закладах. Ішлося і про те, що в Україні, на щастя, не існує протистояння держави та вірних, але на жаль, існує побутова ісламофобія та хіджабофобія, і часом мусульманки стикаються з образами, насмішками чи навіть дискримінацією через свою хустку. Тому і для України актуальна боротьба з викривленою інформацією, яка підживлює негатив щодо мусульман.

 

До речі, для багатьох жінок і дівчат, що прийняли іслам і мають бажання носити хіджаб, часто саме страх негативу з боку оточення заважає це зробити. Іноді морально-психологічні страждання тривають не один рік: тут і побоювання стати жертвою цькування, насмішок, і звинувачення себе за боягузтво, нерішучість на шляху до реалізації власного наміру, за відсутність завзятости, й сумніви у твердості своєї віри… 

 

день хіджабу у КиєвіДля багатьох киянок, що спілкувалися під час акції на Контрактовій з мусульманками, стало справжнім одкровенням, що носити хустку чи довгий одяг, який закриває все тіло, жінку ніхто не змушує — ба більше, не має права примушувати. Дивувалися з того, що носити хіджаб чи не носити — це завжди вільний вибір самої мусульманки, і що саме там, де жінок примушують носити хустку, забуваючи, що в релігії нема примусу, жінки найчастіше від хустки відмовляються.

 

Про те, що хустка має бути вільним вибором мусульманки, розповіла голова ГО «Мар’ям» Олена Мироненко, поділившись своїм особистим досвідом:

 

— У хіджаб я вбралася не одразу. Він мені тяжко дався — у тому розумінні, що я йшла до нього три роки після того, як прийняла іслам. Мене ніхто не примушував — ба більше, якби був хоч якійсь тиск чи примус, то однієї з найкращих у моєму житті подій, може б, і не сталося, я б ніколи не прийшла до хіджабу… Тож коли я наділа хіджаб, це було тільки моє рішення, мій вибір. І аж коли з’явився мій «внутрішній хіджаб», поки я не забажала його всім серцем, не прийняла його повноцінно всією душею — тільки тоді я змогла покрити голову хусткою. Чому я не зробила цього раніше? Я дуже боялася, щоб мій хіджаб, якщо я надіну його без внутрішнього переконання в його потребі, стане виявом лицемірства, нещирости. Бо що це, як не лицемірство, коли покриваєшся хусткою про людське око, не відчуваючи, що це справді твій вибір, що ти справді бажаєш цього? Я не хотіла робити це для когось, на чиєсь прохання, ради людської думки — я хотіла убратися в хустку тоді, коли зрозумію, що це моє, що я прийняла хіджаб цілком. Так і сталося. І коли я відчула, що хіджаб — це невіддільна частина мене, я його наділа. 

Давніше мене утримувало від того, щоб надіти хіджаб, ще й думка оточення — я зростала тут, у цьому будинку, з цими близькими та родичами, з сусідами — й це міцно тримало. Я думала про цих людей, як вони сприймуть, як вони відреагують… А коли прийшло усвідомлене бажання убратися в хіджаб, ці речі стали неважливими, і, слава Богу, коли я прийняла хіджаб цілком й одяглася відповідно, люди прийняли це і зрозуміли мене такою, яка я є. Коли з’явився оцей стрижень, оця переконаність і впевненість у своєму виборі, тоді й люди сприймають тебе, бо в тобі нема фальші, і твій образ — це твоє природне, зовнішнє відповідає внутрішньому, тобто щире. Я зараз не можу уявити себе без хіджабу: це невіднятна частина мене, і хай там що в житті станеться, хіджаб — те, що супроводжуватиме мене до кінця моїх днів у цьому світі. 

 

день хіджабу у КиєвіНагадаємо, на акції з нагоди Дня хіджабу 29 січня в Києві близько півсотні немусульманок зголосилися надіти хустку і в такий спосіб підтримати мусульманок. Киянкам дарували хустки та палантини, допомагали пов’язати їх, примірявши на себе новий образ, та зробити світлину на згадку, а за бажанням і розмістити її на своїх сторінках у соцмережах.

 

Протидія таким негативним явищам, як ісламофобія, неможлива без культурно-просвітньої роботи, без міжкультурного, міжрелігійного діалогу — це один з основних напрямків діяльности ГО «Мар’ям». Утім, уся соціально діяльність активісток організації допомагає розвінчувати міфи та упередження щодо мусульман в українському суспільстві, бо демонструє іншим, чого саме вчить іслам, які якості виховує в послідовників, а це передусім гуманність, милосердя, доброчинність, прагнення миру, повага до інших людей.

Особистісне зростання та перезавантаження: семінар-практикум для активісток у Генічеську

У Генічеську відбувся п’ятиденний освітній табір для мусульманок-активісток

Шістнадцять мусульманок із різних міст України, активісток громадських організацій, що входять до Ліги мусульманок України (ЛМУ) та ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» взяли участь у п’ятиденному освітньому таборі, організованому Лігою та «Альраідом» у Генічеську Херсонської области. Семінар був присвячений особистісному зростанню, «шліфуванню» комунікаційних навичок, поліпшенню ефективности роботи, а також удосконаленню вже набутих знань — як у сфері суспільної, громадської волонтерської діяльности, так і в духовній: дівчата приділяли час вивченню Корану й таджвіду (правилам його читання). 

 

У Генічеську відбувся п’ятиденний освітній табір для мусульманок-активісток

Глава Ліги мусульманок України та голова національно-культурної організації «Ана-Юрт» (Запоріжжя) Ніяра Мамутова зазначає, що цей п’ятиденний семінар-практикум — перший за чотири роки, проведений у форматі освітнього табору. Перед цим семінари та тренінги для сестер були одно- або дводенними та проводилися в різних містах України переважно для місцевих мусульманок. А від початку оголошеної пандемії більшість заходів відбувалися у форматі онлайн-конференцій. 

 

— І хоча це дозволяло значно збільшити кількість учасниць і розширити географію, але ніщо не замінить живого, безпосереднього спілкування з лекторами, можливости подискутувати без обмеження часі, поділитися думками, ближче познайомитися з сестрами з інших міст, зміцнити співпрацю, розробити нові напрямки, запропонувати нові проєкти та програми, — каже пані Ніяра. — Давно вже не було таких таборів, дуже скучили не тільки за можливістю поліпшити свою роботу, а й за живим спілкуванням із сестрами. Такі табори дуже потрібні, бо для волонтерів це не тільки навчання, а й можливість інтелектуальної, емоційної та навіть фізичної підзарядки, перезавантаження. Адже волонтери цілий рік цілком віддають себе добрим справам, присвячують себе роботі на благо суспільства, часто жертвуючи особистим часом, відпочинком. <…> Тож ми дуже хотіли, щоб сестри відпочили на березі Азовського моря, наповнилися духовно і фізично. До того ж перебування в такому таборі допомагає зміцнювати зв’язки між представницями різних громадських організацій, сприяє появі нових ідей та проєктів. Також семінар духовно наповнює сестер. 

 

У Генічеську відбувся п’ятиденний освітній табір для мусульманок-активісток Як розповіла директорка табору, активістка громадської організації «Мар’ям» (Київ), членкиня ЛМУ Сюзанна Іслямова, основною темою табору була робота над собою, навчання навичок ефективної взаємодії з іншими громадськими організаціями, вдосконалення лідерських якостей та вміння працювати в команді: 

 

— Четверо лекторів: шейх Сейран Арифов (голова Всеукраїнської асоціації «Альраід»), брат Біляль Хамза (ІКЦ Одеси), сестра Танзіля Іса (ГО «Сафія», Запоріжжя) і я читали лекції, проводили бесіди практичні заняття, тренінги, на яких наші активістки з Києва, Харкова, Сум, Запоріжжя вдосконалювали навички роботи, вчилися тайм-менеджменту, планування діяльности, дізнавалися секрети досягнення найефективніших результатів. Основні напрямки: робота над собою, вміння правильно вести діалог з людьми. Теми лекцій: «Золота середина в ісламі», «Приклади з життя пророка Мухаммада (мир йому і благословення)». Були заняття двічі на день з вивчення та правильного читання Корану, таджвіду — їх проводили сестри Самія Ерада, Віра Фриндак і я. Були практичні тренінги з планування та ефективній роботі в команді під керівництвом сестри Танзілі, психолога.

 

За словами Сюзанни Іслямової, учасницями табору стали найініціативніші сестри, що показали себе в роботі за останні рік-два. Таких дівчат, активісток і волонтерів, було набагато більше, але не всі з запрошених змогли приїхати з різних причин: робота, наявність маленьких дітей тощо. Однак, як запевняють у Лізі, це не останній табір, і можливість збагатитися новими знаннями та відпочити на березі моря, матиме кожна сестра. 

 

У Генічеську відбувся п’ятиденний освітній табір для мусульманок-активісток Ніяра Мамутова повідомила, що цими днями в Генічеську проходить ще один організований Лігою мусульманок України п’ятиденний табір. Цього разу його учасницями стали дівчата-підлітки 14—16 років із різних міст країни, що вже зарекомендували себе як активістки та волонтери, виявили інтерес до громадської роботи, допомагали старшим у реалізації різних проєктів — від добродійних акцій, екологічних програм до культурно-просвітніх заходів.

«Досвід минулого року дозволив Лізі мусульманок України урізноманітнити форми культурно-просвітньої роботи» — Ніяра Мамутова

До роботи в умовах карантинних обмежень під час Рамадану Ліга мусульманок України цього року підійшла озброєна досвідом минулого року.

 

продуктові набори нужденним«Цього року ми зустріли Рамадан підготовленіші до діяльности в умовах карантинних обмежень, — розповідає голова Ліги мусульманок України Ніяра Мамутова. — Торік, коли ми стикнулися з неможливістю реалізувати багато проєктів і програм через „локдаун“, здійснювати звичні форми поклоніння, нам було трохи складно опанувати себе та переформатувати діяльність. Цього року ми заздалегідь спланували роботу, взявши до уваги можливі обмеження: організували онлайн-програми, підготували лекції на важливі теми, прямі етери в соціальних мережах, зокрема для юних мусульман — у нас були прямі етери для дітей молодшого віку та для підлітків. Для найменших ці уроки чергували з майстер-класами. Ще перед настанням священного місяця для волонтерів почалися заняття з акиди (основ мусульманського віровчення. — Ред.), і до кінця місяця ми завершили цей курс лекцій — буде іспит, а після видамо сертифікати».

 

Особливу увагу, за словами Ніяри Мамутової, приділяли спільному читанню Корану. Там, де умови «червоної зони» не дозволяли збиратися, читання Корану відбувалося онлайн. Це, до речі, забезпечило участь мусульманок не тільки з цих міст, а й охочих сестер із цілої країни.

 

«Таким чином, з одного боку карантинні обмеження допомогли розширити географію і кількість учасниць, які мали можливість приєднатися до читання Корану, перебуваючи в найвіддаленіших населених пунктах, — каже голова організації. — Але, якщо чесно, ми всі втомилися від неможливости насолодитися безпосереднім спілкуванням, відчути цю радість, ці емоції, почуття єднання — особливо під час спільних іфтарів, молитов. Утім ці онлайн-заняття, конференції дають можливість у режимі реального часу поставити якісь питання, прокоментувати, поділитися своїм баченням ситуації, і багато сестер, особливо звідти, де нема мусульманських громад, дякують за таку можливість».

 

продуктові набори нужденнимОкрім культурно-просвітніх, освітніх програм, активістки й волонтерки організацій, що  входять до ЛМУ, не забували про добродійність. Вони брали участь в акціях роздачі продуктових наборів малозабезпеченим сім’ям, збирали кошти на подарунки для дітей (акція «Подаруй радість»).

 

Навіть у період найбільших карантинних обмежень мусульманки не забували про найзнедоленіших співгромадян і збирали кошти на продукти для приготування щотижневих обідів для бездомних, придбання медикаментів і засобів гігієни, а ще організовували збір одягу для них. Так, у Запоріжжі акції «Нагодуй голодного» проводили на залізничному вокзалі «Запоріжжя-2».

 

гарячі обіди для безхатченків«Припинити роздачу обідів мусульманки не могли собі дозволити, розуміючи, що для більшости бездомних це єдина можливість хоча б раз на тиждень отримати повноцінну їжу. <…> Альхамдулілляг, ми не спиняли наші акції, хоча цього року через карантин і ремонт у мечеті готуємо обіди не в ІКЦ. Розподілили обов’язки, і кожна сестра готує частина обіду у себе вдома, а потім привозимо все до місця роздачі. Альхамдулілляг, даємо цьому раду, хоч були побоювання, що під час посту це ще й додаткові фізичні навантаження — і не тільки в процесі приготування цих обідів, коли кожна сестра практично пів дня проводить на ногах біля плити. Потім ми тягаємо ці важкі каструлі, потім роздача, потім везеш додому посуд і миєш його… Але це все компенсується вдячністю в очах людей, і ми не можемо обдурити їхні сподівання», — каже Ніяра Мамутова.

 

За її словами, в період Рамадану посилився інтерес ЗМІ до теми мусульманського посту. Зокрема, завдяки співпраці з Державною службою з питань етнополітики та свободи совісти, Ліга мусульманок України розміщувала на спеціально створеному сайті «Нова бібліотека Софії-Мудрости» матеріали, що пояснюють немусульманам значення та традиції священного місяця, тож арсенал можливостей культурно-просвітньої, освітньої діяльности поповнився ще одним майданчиком, що сприятиме донесенню до суспільства неспотвореної інформації про іслам і мусульман, у тому числі про справжній стан і статус жінки в ісламі.

Ліга мусульманок України продовжує візити у міста України, відвідуючи свої філіали

Ліга мусульманок України продовжує візити у міста України, відвідуючи свої філіали

14 березня активістки Ліги гостювали в Харкові. Головною метою візиту було проведення семінару-тренінгу з планування та командної роботи для членкинь жіночої організації «Надія». Тренерка та заступниця голови ЛМУ Ольга Фриндак разом з учасницями семінару розібрала найголовніші моменти, потрібні для успішної та ефективної роботи в команді. За допомогою командних вправ активістки «Надії» змогли визначити та сформулювати свої кроки для досягнення поставлених цілей.

 

Ліга мусульманок України продовжує візити у міста України, відвідуючи свої філіалиГолова Ліги мусульманок України Ніяра Мамутова у своїй лекції спробувала актуалізувати тему важливости соціального активізму, звернувшись до прикладів з життя відомих сподвижниць. За словами лекторки, в такий спосіб вона хотіла показати, що участь у суспільному житті не є чимось новим для мусульманок: 

 

— Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) вчив, що місія вірянина — не просто існувати, плисти за течією, а приносити користь усьому суспільству. Отже, ми повинні працювати на спільне благо, не бути байдужими до чужих проблем — і це не якесь геройство, а норма життя для мусульманки.

 

Ліга мусульманок України продовжує візити у міста України, відвідуючи свої філіалиУчасницям семінару сподобався такий приклад — про це свідчили багато питань, поставлених лекторці. Присутні висловили вдячність керівництву Ліги за семінар і лекцію. За словами активісток «Надії», такі зустрічі після довгих карантинних обмежень надихають на нові проєкти та акції.

 

— Під час неформального спілкування після таких заходів часто чую від сестер слова про те, що саме Іслам зробив жінку повноправним членом суспільства, — каже пані Ніяра. — Я рада, що мусульманки розуміють це й можуть інакше побачити себе. І ще я завжди додаю, що приклад сподвижниць доводить, що наша релігія розкрила шляхи для реалізації наших жіночих умінь і здатностей.

У Сумах мусульманки вчилися планування та командної роботи

У Сумах мусульманки вчилися планування та командної роботи

У Сумах відбувся семінар-тренінг для активісток місцевого ісламського культурного центру. Захід присвятили плануванню та командній роботі, також учасниці спробували застосувати на практиці здобуті знання та навички.

 

У Сумах мусульманки вчилися планування та командної роботиЗа словами Ольги Фриндак, заступниці голови Ліги мусульманок України, відвідини Сум стали першими в низці запланованих організацією відвідувань своїх відділів на місцях. Про потребу таких відвідувань і проведення тренінгів не раз казали самі мусульманки-активістки в різних містах України.

 

— Сестри з різних областей уже кілька разів казали нам, що в організаціях на місцях з’явилися нові люди, нові волонтери, — розповідає Ольга, — і що ці люди потребують певних теоретичних знань, хочуть опанувати практичні навички. Тож ми й вирішили відвідати наші жіночі організації та заразом провести їм такі тренінги.

 

У Сумах мусульманки вчилися планування та командної роботиУ Сумах захід зібрав близько двадцятьох активісток. На самому початку голова ЛМУ Ніяра Мамутова провела лекцію про потребу співпраці та підтримки зв’язків з іншими громадськими організаціями, органами влади, приватними ініціативами.

 

Ольга Фриндак проводила тренінг з планування, його цілі, етапи, оцінку результатів, аналіз авдиторії та її запитів. На практичних заняттях кожна група готувала власний проєкт, спираючись на здобуті знання про планування.

 

Робоча частина семінару завершилася лекцією Танзілі Іси про командну роботу: її цілі, особливості взаємодії в колективі, про те, як чути і слухати в команді, вчитися злагоджено працювати.

 

Учасниці були дуже активні на лекціях та під час практичних занять: ставил питання й намагалися отримати від лекторів максимум інформації.

 

Для Ліги мусульманок України це фактично перший виїзний захід за останній рік, проте керівники організації вже запланували наступні візити: найближчим часом із таким самим тренінгом планують відвідати Харків і Вінницю.

Голова ГО «Мар’ям» отримала нагороду «Киянка року»

Олена Мироненко, голова громадської організації «Мар’ям» отримала одну з нагород міського конкурсу «Киянка року». Церемонія нагородження відбулася в Музеї історії, а самі нагороди переможниці в різних номінаціях отримали з рук столичного голови Віталія Кличка.

 

«Сьогодні ми вже традиційно нагороджуємо наших жінок. Жінок, що реалізувалися, зробили багато важливого й корисного для нашого міста і його жителів», — сказав голова.

 

Нагороди отримали 13 киянок різних професій. Серед них — правозахисниці, кризові менеджерки, громадські діячки, а також ті, хто займається доброчинністю.

 

Олена Мироненко отримала грамоту і нагороду, ставши переможцем у номінації «Благодійність». За словами голови «Мар’ям», для неї це не особиста нагорода, а свідчення плідної діяльності цілої організації:

 

«Я лише одна частина нашої великої родини. І дуже приємно, що нашу організацію помітили та відзначили на міському рівні. Нам, звичайно, складно оцінювати свою роботу, бо скільки б ми не зробили, здається, що могли б і більше. Але отримати таку нагороду з рук мера — це свідчення, що наша діяльність приносить користь суспільству».

 

Нагадаємо, торік організація «Мар’ям» провела цілий низку добродійних акцій, зокрема спрямованих на боротьбу з пандемією. Так, активістки організації пошили й роздали тисячі багаторазових масок. Також після відкриття в Києві Центру гендерної рівности, запобігання та протидії насильству «Мар’ям» регулярно надає йому підтримку харчовими продуктами та предметами найпершої потреби. Активістки організації брали участь і в наданні допомоги госпіталям та іншим медичним установам, дитячим будинкам, сім’ям внутрішньо переміщених осіб і малозабезпеченим людям. Цю всю роботу й відзначила міська влада й київська громадськість.

Надбання та кризи підліткового віку: семінар для юних мусульманок

Громадська організація «Мар’ям» за підтримки київського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству провели тренінг для підлітків. Головною темою була пасивна та активна небезпека в Інтернеті.

 

Надбання та кризи підліткового віку: семінар для юних мусульманокКілька годин Ольга Павлова, спеціаліст кризового центру, працювала з дівчатами-підлітками в Ісламському культурному центрі Києва. На початку семінару вона розповіла про закономірні фізіологічні, емоційні, інтелектуальні та соціальні зміни, що починаються в підлітковому віці, проте більша частина заходу пройшла у формі діалогу: дівчата висловлювали свої думки та ставили питання.

 

За словами Олени Мироненко, голови ГО «Мар’ям», такий формат значно полегшив учасницям сприйняття інформації: 

 

Надбання та кризи підліткового віку: семінар для юних мусульманок— Вони ж обговорювали непрості питання: довіри, спілкування з однолітками та старшими за віком, батьківського контролю тощо. Тому звичайна лекція чи загальні настанови психолога не мали б такого ефекту. Тим більше дівчата ставили питання про формування особистих кордонів, втручання батьків у їхній простір, міжособистісні конфлікти та їх розв’язання. І добре, що це була така відкрита спільна розмова.

 

Психолог Ольга Павлова також розповіла про активні й пасивні небезпеки в Інтернеті, зокрема про діяльність мережевих шахраїв. Разом з учасницями відбулося обговорення різноманітних сумнівних флешмобів у соцмережах, способи комунікації інтернет-шахраїв, їх ознаки та інструменти, якими вони користуються, щоб увійти в довіру, а потім залякувати й погрожувати. Також дівчатам пояснили практичні заходи, яких треба вживати в таких ситуаціях.

 

Надбання та кризи підліткового віку: семінар для юних мусульманокЗа словами Олени Мироненко, такі заходи для підлітків організатори завжди намагаються завершувати якоюсь розвагою. Цього разу — майстер-класом з малювання, що провела вчителька гімназії «Наше майбутнє» Наджет Карім: дівчата мали змогу під наглядом досвідченого педагога зробити малюнок на вільну тему.

Заходи з нагоди Дня хіджабу пройшли на Буковині та Поділлі

Майже два тижні українські послідовниці Ісламу проводять заходи з нагоди Всесвітнього дня хіджабу в різних областях України. У Києві, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі та інших великих містах активістки Ліги мусульманок України організували низку акцій і зустрічей, де розповели про хіджаб. Цими вихідними дізнатися про хіджаб і життя мусульманок мали нагоду жителі Вінниці й Чернівців. 

 

Активістки ЛМУ в столиці Поділля вирішили провести захід у громадському просторі культурного центру «Галерея XXI», і він зацікавив десятки вінничанок різної віри. Як і в інших містах, програма вечора була досить різноманітна: присутні взяли участь у бесідах «Хіджаб і жіночність» і «Міфи про хіджаб», а також подивилися театралізовані дитячі сценки про те, як важко буває мусульманкам протистояти нерозумінню з боку немусульманського оточення та долати власні сумніви з приводу хіджабу через глузування інших.

 

А ще вінницькі активістки Ліги організували невеликий концерт і провели кілька розважально-освітніх вікторин із призами. Гості заходу мали можливість приміряти не тільки хустку, а й традиційну абаю — їх кілька спеціально пошила одна з активісток. Під час примірювання нового образу учасницям демонстрували різні способи вив’язування головного убору, а хустки дарували. У підсумку зустріч із суто жіночої та пов’язаної з хіджабом перетворилася на неформальний вечір відкриття й пізнання багатого світу ісламської культури і традицій.

 

Чернівецькі мусульманки провели захід в Ісламському культурному центрі «Буковина», підготувавши лекції про хіджаб, традиції мусульманських народів і їх відмінності від коранічних приписів щодо одягу мусульманської жінки. Тут також відбувся майстер-клас вивязування хустки та фотосесія. Для неї одна з активісток принесла святкові абаї, тож гості змогли приміряти святковий образ мусульманки.

 

Для Чернівців, де ісламський центр відкрився не так давно, а місцева громада гостро відчуває брак таких культурно-просвітніх заходів, День хіджабу став неабиякою подією — це відзначають як самі організаторки, так і ті, хто завітав до ІКЦ «Буковина».

Hand-made пряники, іграшки, фотовиставка: День хіджабу продовжили в Запоріжжі та Одесі

Заходи до Всесвітнього дня хіджабу, які активістки Ліги мусульманок провели у найбільших містах країни, відбулися також в Одесі та Запоріжжі.

 

У південній столиці активістки Ісламського культурного центру «Аль-Масар» провели своєрідну вікторину в центрі міста. Перехожим ставили питання про Іслам і пов’язані з ним стереотипи, а потім пригощали арабською кавою та солодощами. 

 

У Запоріжжі акція, присвячена Дню хіджабу, проходила просто неба в неділю, 7 лютого. Місцевий актив Ліги мусульманок України влаштовує заходи до цієї дати вже сім років поспіль. Правда, в минулі роки вони відбувалися зазвичай у великих залах, але вимушена зміна формату, за словами голови Ліги мусульманок Ніяри Мамутової, мала свої переваги. Якщо минулі заходи привертали увагу переважно жінок і дівчат, то цього разу запорізькі мусульманки мали змогу більше розповісти про хіджаб перехожим-чоловікам. 

 

Загалом акція ЛМУ в Запоріжжі була подібна до заходів організації в інших містах: мусульманки відповідали на питання людей на вулиці, розказували про традиції та сучасні модні тенденції, про види жіночих покривал та їх відмінності. 

 

Ті, хто найбільше цікавився темою, могли взяти участь у майстер-класі з вив’язування хустки — після нього більшість жінок пішли додому в подарованих мусульманками хустинах.

 

А ще активістки дарували «тематичні» мальовані пряники та м’які іграшки, що їх можна використовувати як брелоки чи аксесуари для рюкзаків і сумок. Іграшки мусульманки, до речі, зробили власноруч. І, звісно, зацікавлених учасників заходу чекали традиційні солодощі, чай, кава, цукерки.

 

У рамках заходу відбулася також персональна мінівиставка Айші Іси.

У Кам’янському вперше відзначили Всесвітній день хіджабу

8 лютого в Кам’янському Дніпропетровської области провели культурно-просвітницький захід з нагоди Міжнародного дня хіджабу. Він відбувся в міському краєзнавчому музеї за участю відділу культури Кам’янського міської ради, Ліги мусульманок України та громади мечеті «Аль-Басир».

 

Містяни змогли дізнатися про історію дати та причини, що спонукають мусульманок одягати хіджаби. Представник відділу культури Ксенія Крутікова подякувала організаторам і гостям, а голова Ліги мусульманок України Ніяра Мамутова розповіла про те, що побожна мусульманка носить хіджаб не як символ гноблення, а для захисту духовної чистоти і як знак належности до Ісламу.

 

Активістка Ліги мусульманок Анастасія Радовелюк прочитала лекцію про те, який одяг уважають за хіджаб, що саме — обов’язковий припис релігії, а що — місцеві національні традиції.

 

Педагог і краєзнавець Тетяна Чаленко говорила про історію виникнення та культурі носіння української хустки.

 

Представниці ісламської громади Кам’янського розповіли про те, що є для них носіння хіджабу, та читали вірші про нього українською, азербайджанською та арабською мовами.

 

А ще у програмі заходу були вікторини та конкурси з подарунками на згадку, присвячені основам ісламської етики та віровчення. Вони допомогли розвіяти стереотипи про Іслам і мусульман.

 

На завершення зустрічі організатори провели майстер-класи з розпису-мехенді та вив’язування хустки — учасниці останнього отримали обрану хустку в подарунок.

Активістки Ліги мусульманок України провели низку акцій до дня хіджабу

Продовжуючи щорічну традицію відзначення Всесвітнього дня хіджабу, активістки Ліги мусульманок організували низку акцій у різних містах України. 

 

1 лютого на Контрактовій площі Києва жіноча організація «Мар’ям» показала фотовиставку, присвячену мусульманкам у хіджабі, а ще майстер-клас вив’язування хустки. Тим, хто наважився побачити себе в новому образі, пропонували фотосесію, а хустку дарували. 

 

Кілька днів потому в ісламському культурному центрі столиці відбувся вечір, присвячений хіджабу та правам мусульманки. Програма була досить насичена та зацікавила десятки жінок різної віри. 

 

Мусульманки виступали з розповідями про те, як вони прийшли до хіджабу, говорили про моду, стиль і про те, як це узгоджується з нормами Ісламу. У програмі вечора було кілька лекцій про хіджаб і його значення для мусульманки, майстер-класи з вив’язування хустки, а однією з головних родзинок став «Намет перевтілення». У ньому гості могли приміряти на себе традиційний одяг різних мусульманських країн, а потім сфотографуватися в образі східної жінки.

 

До того всього охочі брали участь у майстер-класі мехенді (розпису тіла хною), а також у конкурсах і квестах, отримавши як нагороду символічні подарунки на згадку: кухоль, блокнотик або магніт. Завершився вечір в ІКЦ Києва спільним чаюванням і неформальним спілкуванням.

 

У Львові активістки організації «Ірада» провели тематичний вечір «Хіджаб — це моє право, мій захист, мій свідомий вибір!» в Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада. Місцеві мусульманки спробували донести до присутніх думку, що одягатися відповідно до своїх переконань — безумовне право жінки. Гості заходу послухали лекцію, що допомогла більше дізнатися про історію хіджабу та провести паралель між ним і традиційною українською хусткою. Опісля було традиційне чаювання зі смаколиками та неформальне спілкування.

 

У Дніпрі, як і в столиці, заходи до Дня хіджабу не обмежилися одним днем, 1 лютого. Активістки жіночої організації «Благодія» провели ще одну зустріч — в ісламському культурному центрі. З гостями заходу обговорювали місце хіджабу в житті мусульманки, питання правил хіджабу й моди, а потім провели вікторину з подарунками.

День хіджабу — прекрасна нагода дарувати хустки

День хіджабу — прекрасна нагода дарувати хустки

Активістки жіночої організації «Мар’ям», що входить до Ліги мусульманок України провели в середмісті Києва акцію з нагоди Всесвітнього дня хіджабу. Дата започаткована кілька років тому американкою бенгальського походження Назмою Хан. Відтоді цей день щороку відзначають мільйони жінок у світі.

 

1 лютого на Контрактовій площі столиці українські мусульманки організували фотовиставку, присвячену активним дівчатам та жінкам в хіджабі.

 

— Цієї акцією перш за все ми намагалися пояснити людям, що носіння хустки — особистий вибір мусульманки, — каже Олена Мироненко, голова жіночої організації «Мар’ям».

 

Окрім виставки активістки провели майстер-клас вив’язування хустки. Перехожим пропонували приміряти хіджаб і сфотографуватися в новому образі. За словами Олени Мироненко, ідея була така, щоб жінки, які наважилися приміряти хіджаб, хоча б на якийсь час відчули себе мусульманками — і охочих подивитися на себе в хіджабі попри морозну погоду виявилося чимало.

 

— Зручно, приємно, — зізнається Марина, одна з тих, хто взяв участь у незвичній акції мусульманок. — Але справа навіть не в цьому. Мені завжди було цікаво, як мусульманки так гарно зав’язують цю хустку. А тепер я знаю, що в цьому теж є свої секрети. До того ж покривати волосся — це правильно як з погляду мусульман, так і з погляду християнства.

 

Ще одна учасниця заходу, Ольга, вперше спробувала вбратися в хіджаб. Вона з усмішкою поправляє хустку на голові: 

 

— Мені дуже подобається, — каже дівчина, дивлячись на себе в дзеркало. — По-перше, дуже зручно, по-друге, тепло, у вуха не дме. Я б навіть так ходила по вулиці. Думаю, влітку в хіджабі також зручно.

 

Ці та подібні відгуки переважали серед жінок, що взяли участь в акції Ліги мусульманок України. На думку активісток, це зайвий доказ того, що такі заходи вкрай потрібні:

 

— Це дає нам змогу зруйнувати певні стереотипи щодо мусульманок, — каже Сюзана Іслямова, активістка ЛМУ. — Крім того, ми ще раз підкреслили, що хіджаб має насамперед духовне значення. Це не просто зовнішній атрибут жінки-мусульманки.День хіджабу — прекрасна нагода дарувати хустки

 

Нагадаємо, що в найближчі два тижні акції з нагоди Дня хіджабу під проводом Ліги мусульманок відбудуться ще в кількох містах України.

Лігу мусульманок України очолила кримська татарка

Лігу мусульманок України очолила кримська татарка

Лігу мусульманок України очолила кримська татаркаНа початку тижня до Києва з’їхалися активістки з різних міст України, що свого часу об’єдналися в провідну українську організацію послідовниць Ісламу — Лігу мусульманок України (ЛМУ). Причина поважна: завершується рік, отже час підбити підсумки роботи, провести ревізію планів і програм, поділитися напрацюваннями й розповісти про успіхи, проаналізувати причини невдач. Утім, невдач у діяльності Ліги попри несприятливі умови цього року взагалі не було: мусульманки блискавично зреагували на нові обставини — оголошену пандемію та карантинні обмеження — і реалізовували багато своїх проєктів в онлайн-форматі. Про це в понеділок, 21 грудня, йшлося на звітно-виборчий конференції ЛМУ.

 

Відповідно до статуту організації, на конференції переобрали голову організації на наступний період: нею стала голова ГО «Ана Юрт», активістка запорізької ГО «Сафія», мати трьох дітей, філолог за освітою Ніяра Мамутова. Суспільно-значуща діяльність пані Ніяри та очолюваної нею організації дають усі підстави сподіватися, що Ліга не збавить досягнутих під орудою попередньої голови, Ольги Фриндак, обертів і тільки посилить свою роботу, зокрема в царині співпраці з іншими громадськими організаціями та об’єднаннями.

 

Серед напрямків роботи Ліги — освітній та культурно-просвітницький, налагодження міжкультурного, міжетнічного та міжрелігійного діалогу заради мира та злагоди в суспільстві, благі справи милосердя, добродійности, захист довкілля, захист прав, у тому числі совісти, релігії самих мусульманок. Наприклад, саме завдяки наполегливим й послідовним зусиллям Ліги мусульманок України вдалося добитися скасування дискримінаційної заборону фотографуватися на документі в хіджабах. Це — велика перемога: перемога духовности над бездуховністю, перемога здорового глузду над бюрократією, перемога чести й гідности над топтанням прав людини. І якби навіть за весь час існування Ліги це було єдиним її досягненням — цим можна пишатися. Але крім цього активістки ЛМУ у різних областях України реалізують велику кількість програм та проєктів, і кожен із них ґрунтується на принципах духовности, взаємодопомоги, відкритости, поваги та толерантного співіснування, співпраці з іншими громадськими організаціями та громадами, розказує пані Фриндак.

 

Лігу мусульманок України очолила кримська татаркаІ справді, навіть цього складного року активістки Ліги не припиняли доброчинности: готували гарячі обіди й годували людей, що не мають даху над головою — незалежно від національности чи релігії; збирали кошти й речі для незахищених категорій: самотніх, людей з інвалідністю, літніх людей і багатодітних родин. Не лишилися мусульманки осторонь біди українців, що втратили житло через масштабні пожежі в різних регіонах: надсилали постраждалим найпотрібніші речі, продукти, одяг і питну воду. Не припиняли надавати допомогу інтернатним закладам для дітей і для дорослих, хоспісам тощо.

 

У 2020-му список адрес, де чекають допомоги, поповнили й кризові центри для жертв домашнього насильства: мусульманки збирали й передавали потрібні речі, продукти, засоби догляду, літературу, а також санітайзери та власноруч пошиті багаторазові маски з натуральних матеріалів.

 

Не припинила Ліга мусульманок України освітню та просвітницьку діяльність: лекції, круглі столи, тренінги й семінари відбувалися в онлайн-режимі. На думку Ольги Фриндак, така форма не втратить актуальности:

 

— Коли, іншааллаг, мине небезпека й ми повернемося до звичного життя без якихось карантинних обмежень, такий формат просвітницької та освітньої роботи, як онлайн-конференції з різних питань залишиться разом із заходами офлайн. Адже вони мають і позитивні сторони: це дозволяє не тільки значно розширити коло учасниць, що матимуть змогу, перебуваючи в найвіддаленіших куточках країни, брати участь в обговоренні важливих для мусульманок питань чи в навчальних програмах, не покидаючи місця проживання, не витрачаючи дорогоцінний час, а потім зможуть повернутися до якихось моментів, переглянувши запис події. Але, звичайно, ніщо не замінить цінности живого спілкування — тож, як Бог дасть, сподіваємося відновити такі заходи й зустрічі в реальному просторі.

«Нагодуй нужденного» виходить із карантину: харківські мусульманки знову частували безхатченків

«Нагодуй нужденного» виходить із карантину: харківські мусульманки знову частували безхатченків

«Нагодуй нужденного» виходить із карантину: харківські мусульманки знову частували безхатченківПерша післякарантинна акція «Нагодуй нужденного» днями відбулася в Харкові зусиллями волонтерок місцевого ісламського культурного центру. Цього разу, щоправда, повноцінних гарячих обідів приготувати не вдалося: чимало волонтерок з початком літа роз’їхалися для подальшої самоізоляції в сільську місцевість до родичів, тож акція була не така масштабна. А втім, мусульманки вирішили, що ліпше зробити бодай щось, ніж не зробити нічого — і наробили хот-догів із халяльними сосисками, взяли холодні напої, зібрали сезонний одяг і вирушили на Південний вокзал.

 

«Нагодуй нужденного» виходить із карантину: харківські мусульманки знову частували безхатченківЗа словами однієї з активісток, Наталії Мансур, цього разу безхатченків на вокзалі було менше, як зазвичай: видно, поспішили скористатися відкриттям пунктів прийому вторсировини й заробити собі якусь копійчину. Волонтерки за півтори години встигли обійти усіх, хто потребує допомоги, роздавши частування та гостинці. Продукти придбано на пожертви небайдужих, одяг також приносили ті, хто хотів поділитися.

 

Пані Наталія каже, що чинити добро їх надихає релігія: по-перше, допомагати тому, хто в скруті — добра справа, а Всевишній закликає вірних до милосердя й добрих справ; по-друге, віра людини неповна без добрих вчинків. Волонтерки сподіваються, що добрі справи допоможуть подолати упередження та нав’язані маскультурою негативні стереотипи щодо Ісламу та особливо жінок-мусульманок.

«Ні!» домашньому насильству: мусульманки налагоджують співпрацю з центрами допомоги

«Ні!» домашньому насильству: мусульманки налагоджують співпрацю з центрами допомоги

12 квітня Ліга мусульманок України та ЖО «Мар’ям» продовжили справу налагодження співпраці з установами, що допомагають жінкам, розпочату ними 7 травня. Цього разу вони вирушили до Київського міського центру соціально-психологічної допомоги. Для підопічних центру — жінок, що постраждали від домашнього насильства — привезли продуктові набори (макаронні вироби, борошно, олію, цукор, рис). Також, узгодивши все з адміністрацією, мусульманки привезли переклад Корану українською мовою та ознайомчу літературу про Іслам.

«Ні!» домашньому насильству: мусульманки налагоджують співпрацю з центрами допомоги

 

За словами представниці ЛМУ Тетяни Паламарчук, вони з Оленою Мироненко та Наталією Ткаченко привезли брошури, спрямовані на розвінчання стереотипів про Іслам та становище мусульманок, орієнтовані як на немусульман, так і на одновірців. На жаль, від домашнього насильства не застрахований ніхто, а нібито закріплений релігією за чоловіком обов’язок виховувати домашніх кулаками — улюблена тема маніпуляцій «домашніх боксерів» будь-якої віри. Мусульманки вважають, що дуже важливо донести до жертв домашнього насильства: релігія жодним чином не виправдовує знущань з домашніх, і що грішник у цій ситуації, з погляду ісламського богослов’я, саме агресор, а не його жертви.

 

Також мусульманки домовилися з адміністрацією Центру соціально-психологічної допомоги про можливість залучення їх (за потреби) для консультацій щодо особливостей культури та традицій різних мусульманських народів, а також про допомогу з перекладом, якщо в біді будуть іноземки. До того ж послідовниці Ісламу з’ясували потреби закладу в одязі, зокрема дитячому, адже іноді жінки тікають від домашнього тирана та шукають прихистку разом зі своїми малими.

Запорізькі мусульманки збирають солодкі пакунки для сиріт та дітей з неповних сімей

Запорізькі мусульманки збирають солодкі пакунки для сиріт та дітей з неповних сімей

Жіноча організація «Сафія» (Запоріжжя) ініціює добродійну акцію на користь сиріт і дітей, що ростуть у неповних сім’ях — «Солодкий іфтар». Про це мусульманки оголосили на своїй офіційній сторінці в соцмережі Facebook.

 

Суть ініціативи в тому, щоб зібрати для таких дітей пакети з солодощами. Пропонований склад: фініки, фрукти, цукерки та печиво.

Взяти участь в акції можна в різний спосіб: купити щось із переліку самостійно та передати ЖО «Сафія» або переказати посильну суму на картку ПриватБанку 4149 4390 1629 5424.

Онлайн-заходи Ліги мусульманок України до прийдешнього Рамадану

Священний Рамадан уже за півтора тижня, а карантину кінця-краю не видно. Саме тому Ліга мусульманок України (ЛМУ) розпочинає серію онлайн-занять для жінок, де розбиратимуться актуальні питання підготовки та проведення місяця посту з максимальною користю для себе та всієї сім’ї.

 

Заняття відбуватимуться в такому форматі: 30 хв. — виступ лекторки, 30 хв. — сесія «питання-відповідь». Усі ефіри починатимуться о 20:00 та завершуватимуться о 21:00. Посилання на них з’являться на сторінках ЛМУ у Facebook та в Instagram, а ще в групі в Telegram. Отже, запишіть дати у своєму щоденнику чи в нагадування на мобільному, щоб не пропустити!

 

Четвер, 16 квітня — «Вигоряння в карантин: як наповнити та підтримати себе?»; лекторка — Танзіля Іса (психолог, мати 8 дітей). Ефір буде на сторінці «Мусульманки України» в Instagram.

 

П’ятниця, 17 квітня — «Фікг посту та жіночі питання», лекторка Анастасія Радовелюк, магістр шаріатських наук. Ефір — на сторінці «Мусульманки України» в Instagram.

 

Понеділок, 20 квітня — «Рамадан та діти», лекторка — Жинан Рубченкова, автор дитячих оповідань. Ефір — на сторінці «Мусульманки України» в Instagram.

 

Четвер, 23 квітня — «Рамадан і Коран», лекторка — Віра Фриндак, хафіза Корану. Ефір — на сторінці «Мусульманки України» в Instagram.

 

Неділя, 26 квітня (3 Рамадана) — «Як відчути Рамадан на повну?»; лекторка — Руслана Марцинішина. Трансляція — на сторінці «Мусульманки України» у Facebook через GoToMeeting.

 

Чекаємо на онлайн-зустріч із вами та на ваші запитання!

Делегатки ЛМУ на круглому столі «Роль жінки у збереженні релігійної ідентичности» у Львові

Мусульманки на круглому столі у Львові

Голова Ліги мусульманок Україні Ольга Фриндак і директорка гімназії «Наше майбутнє» Руслана Марцінишина (Київ) взяли участь у круглому столі «Роль жінки у збереженні релігійної ідентичности», що відбувся у Львові 5 березня — у стінах Українського католицького університету.

 

Делегатки ЛМУ на круглому столі «Роль жінки у збереженні релігійної ідентичности» у ЛьвовіРуслана Марцінишина розповіла про щоденну релігійну практику мусульман, чоловіків і жінок, як-то п’ятиразова молитва, та про особливості мусульманського посту. Вона підкреслила, що правам жінок присвячено багато коранічних аятів. Ба більше, у Священній Книзі Ісламу є сура «Жінки», а сури «Чоловіки», наприклад, немає, і що є ціла сура, присвячена Марії, матері Ісуса (мир йому).

 

Делегатки ЛМУ на круглому столі «Роль жінки у збереженні релігійної ідентичности» у ЛьвовіУчасники зустрічі дізналися, якими правами наділяє Іслам жінку та які обов’язки віровчення покладає на чоловіка, щоб забезпечити права жінок і родин. Доповідачка не оминула увагою і створення гармонійної атмосфери в родині, розподіл обов’язків подружжя та участь обох батьків у вихованні дітей.

 

Делегатки ЛМУ на круглому столі «Роль жінки у збереженні релігійної ідентичности» у ЛьвовіОльга Фриндак, своєю чергою, наголосила, що є одна особливість, яка вирізняє мусульманок із-поміж інших жінок: Іслам говорить не про право на освіту, а про обов’язок — на рівні релігійного:

— Стереотипи, які, на жаль, існують щодо мусульман, буцімто мусульманкам не потрібна освіта, — неправильні, адже Господь закликає в Корані: «Читай!» — тобто «здобувай знання». Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) і багато аятів Корану говорять про важливість знань для жінки.

 

Делегатки ЛМУ на круглому столі «Роль жінки у збереженні релігійної ідентичности» у ЛьвовіНагадаємо, що круглий стіл «Роль жінки у збереженні релігійної ідентичности» провів Український католицький університет спільно з Центром міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас» і Жіночою організацією «Ірада». Захід модерувала заступниця директора БО «Фундація духовного відродження» Олена Карнаух.